LITMIR.BIZ

Скачать книгу

успішного опису навколишнього світу принаймні тут, на Землі. А там, у космосі, ми стикаємося з доказами наявності таких субстанцій, як темна матерія й темна енергія, які постійно нагадують нам, що ми далеко ще не все розуміємо. Ці явища точно не можна пояснити в рамках Стандартної моделі.

      Майже всі частинки Стандартної моделі гарно діляться на «частинки матерії» та «частинки-переносники взаємодій». А ось Гіґґсів бозон інакший. Названий на честь шотландського фізика Пітера Гіґґса, що практично одночасно з декількома науковцями запропонував ідею цього бозона ще в 1960-х роках, він наче гидке каченя серед лебедів. Висловлюючись технічними термінами, це частинка-переносник взаємодії, але якісно відмінної від відомих нам взаємодій. З погляду фізика-теоретика, Гіґґсів бозон видається чудернацьким і примхливим доповненням до (без нього) гарної композиції. Без Гіґґсового бозона Стандартна модель була би втіленням елегантності й досконалості, а з бозоном виникає певний хаос. І знайти винуватця цього хаосу виявилося непростим завданням.

      Тож чому так багато фізиків переконані, що Гіґґсів бозон мусить бути? Ви можете почути пояснення на кшталт: «щоб дати масу іншим частинкам» чи «щоб порушити симетрію». І хоч обидва тлумачення правильні, але з першого разу їх важко сприйняти. Головне, що без Гіґґсового бозона Стандартна модель мала б інакший вигляд і не описувала б реальний світ. А з Гіґґсовим бозоном вона ідеально зображає реальність.

      Фізики-теоретики докладали всіх зусиль, щоб вигадати теорії, де можна обійтися без Гіґґсового бозона, або такі, де цей бозон сильно відрізняється від описуваного стандартними теоріями. Багато з таких теорій зазнали невдачі, не витримавши перевірки даними, а решта просто виявилася надмірно ускладненою. Жодна з них не досягла статусу альтернативної теорії.

      А тепер ми знайшли цей бозон. Чи щось дуже схоже на нього. Залежно від міри обережності фізиків зі своїми висновками, вони кажуть: «Ми відкрили Гіґґсів бозон», або «Ми відкрили частинку, схожу на Гіґґсів бозон», або навіть «Ми відкрили частинку, що чимось схожа на Гіґґсів бозон». В оголошенні від 4 липня 2012 року була описана частинка, що поводиться майже так, як повинен поводитися Гіґґсів бозон: розпадається на кілька інших визначених частинок у більш-менш ті ж способи, які й передбачали. Та все одно не слід поспішати, бо що більше ми збираємо даних, то більше стає місця для сюрпризів. Фізики не дуже й хочуть, щоб це був точнісінько той довгожданий бозон; завжди цікавіше й захопливіше знайти щось несподіване. У вже зібраних даних можна помітити крихітні натяки на те, що ця нова частинка може виявитися не достеменно тим самим Гіґґсовим бозоном, якого ми сподівалися. Лише подальші експерименти відкриють істину.

Чому нам це важливо

      Якось я давав інтерв’ю місцевій радіостанції, розповідаючи про фізику елементарних частинок, гравітацію, космологію й таке інше. Це був 2005 рік – столітній ювілей Року чудес, того самого 1905 року, коли Альберт Айнштайн

Скачать книгу