Терези - Анна Хома

Скачать книгу

і що слід принести й знову черкав.

      – Привіт! Ви тут старший?

      – Я тут керівник зміни, а старший, куди пошлють, ходить, куди послали! – нервово відповів бородач, голос мав неприємний, гугнявий. – Що треба?

      – Поміняти. Пересорт. З «Арніки», – Максим ледве згадав, що йому казав Юра. Бо думав зовсім про інше. – Це тут Олексій працював?

      Керівник зміни закашлявся. Не дивно, холодно тут було страшенно.

      – А ти хто йому? – засвердлив Максима чорними очима.

      – Брат.

      Однією брехнею більше, однією менше…

      – Брат? Він не казав, що в нього є брат…

      – Бо ми посварилися. Ще рік тому. У п’ятницю він сказав шефу, щоб узяв мене на роботу сюди, а у понеділок… у понеділок його вже не стало…

      – Бо дурний був! Усім усе дозволяв. У нього на зміні робилося хтозна-що.

      – Тоді чому його не вигнали?

      – Бо вигідно було тримати. Списати могли все, що… – керівник зміни знову закашлявся і зиркнув на кардіомагніл. – Поклади. Скажеш Юрі, що обміняємо.

      – Що списати?

      – Ні, списувати не будемо, обміняємо… Увага! Натрію хлорид з бе-три на Чернівці! Десять флаконів! Шумахер чекати не любить, тому покваптеся!.. Ти чого ще тут?

      – Шумахер – це прізвище чи прізвисько?

      – Шумахер – це наш водій. А Олексій… був би живий, якби вчасно звідси пішов. Але я тобі нічого не казав…

      Максим вийшов на свіже повітря, але легше від того не стало.

      Слова змінного засіли йому в голові й не хотіли звідти вилазити.

      Що ж ти наробив, Лешеку? Чому ж ти мені не зателефонував?

      І привиділося Максиму, що там, на складі, за скляною перегородкою, сидить його найкращий друг: Не хотів тебе вплутувати…

      Так я давно вже вплутаний, Лешеку!

      А той тільки винувато усміхається…

      10

      Олександр відкрив пошту. У розділі «вхідні» нових листів не було. Хоча наближалася дванадцята година ночі і лист мав надійти. Інакше стажер вилетить із його фірми зі швидкістю кулі.

      Профспілки на тебе немає…

      Олександр скривився, згадавши, як кілька років тому його найкращі менеджери, в яких він вклав стільки сил і грошей (їхніх зарплат вистачило б йому на кілька років безбідного існування), раптом заговорили поміж собою про створення профспілки.

      Невдячні…

      Він негайно викликав їх до себе (стукачів завжди вистачало, як же без них?) і довго говорив з ними. Олександр перевершив самого себе. У результаті менеджери вийшли від нього з новими, значно вищими, посадами у трудових книжках і з твердим переконанням, що краще сидіти тихенько і не баламутити народ. Бо то – його фірма, і він тут – цар і бог!

      Потім Олександрові донесли, що десь у курилці його назвали великим маніпулятором. Наступного дня він заборонив курилки на території фірми під страхом смертної кари.

      Краще бути маніпулятором, аніж дозволити, щоб робочий клас пхав носа, куди не просять. Менеджери наче зрозуміли його, а за пару років звільнилися один за одним. А це найкращі!

      Ну і

Скачать книгу