LITMIR.BIZ

Скачать книгу

жовтня 1979 року.

      – Назвіть п’ятьох президентів США з ХХ століття.

      – Картер, Форд, Ніксон, Кеннеді, Ейзенхауер.

      – Відповідайте швидко: столиця Греції?

      – Афіни, – відразу відповів аллен. – Столиця Індії?

      – Нью-Делі, – миттю зреагував Мілкі. – Я дуже добре знаю географію. Столиця Куби?

      – Гавана. Я теж нічогенький. Канада?

      – Оттава. Пакистан?

      – Ісламабад. Столиця Норвегії?

      – Осло, – відповів Мілкі. – Непал?

      – Катманду, – не здавався аллен.

      Вони пройшли ще кілька раундів, і аллен загнав славетного психіатра США та закордону у глухий кут:

      – Столиця Замбії?

      Товстун почервонів – вочевидь, усвідомив свою поразку.

      – Ну добре, містере Мілліган, немає сенсу продовжувати цей тест. Я не бачу жодних ознак психозу чи недієздатності. На суді я скажу, що вам тут не місце і що ви можете повернутися у Афінський центр. І я скасую всі ваші препарати.

      аллен аж заковзав на стільці від радості. Їм з Річардом сьогодні неабияк пощастило. Йому страшенно кортіло розповісти своєму маленькому другові, що сталося, і він запитав:

      – То на сьогодні ми закінчили?

      – Тільки після того, як ви назвете столицю Замбії.

      – Вибачте, док, але я і сам її не знаю, – з усмішкою мовив аллен, виходячи з кімнати.

      – Упіймав мене на мою ж вудку!

      – Ну, таке життя. Іноді виграєш, іноді програєш, – мовив аллен уже з дверей.

      – Шкода псувати вашу перемогу, містере Мілліган, але столиця Замбії – Лусака.

      Розгублений аллен попрямував у свою кімнату. Однак загалом усе пройшло непогано. Його адвокати будуть раді почути такий відгук Мілкі.

      Він зателефонував Алану Ґолдсбері та сказав обов’язково викликати Мілкі на наступне слухання 3 листопада.

      Це вже точно треба відсвяткувати. Час серйозно задуматися над виготовленням того шмурдяка.

      (2)

      Після припинення прийому «Стелазину» спочатку було важко. аллен постійно почувався втомленим, не міг спати і не мав бажання бодай щось робити. Нарешті організм почав очищатися від препарату, і вперше за кілька тижнів аллен відчув себе живим. Повернулися відчуття. Виявилося, що вже три дні йде дощ, а він лише зараз помітив, як краплі б’ються об вікно. Потоки води, що лилися за склом, гіпнотизували й заспокоювали. аллен довго сидів біля вікна із ґратами та вдихав чисте свіже повітря. Він почувався не просто живим – він почувався реальним. Уперше після того, як поїхав з Афін.

      аллен причесався, узяв мило, щітку та рушник і пішов трохи освіжитися перед сніданком. Увійшовши до кімнати з умивальниками, він почув, як Боббі наказує Річарду добре вимити за вухами.

      – Доброго ранку! – привітався аллен.

      Боббі простягнув йому бритву, яку передавали по черзі.

      – Ось, тримай. Це нова – поголися добре, поки її не передали зомбі. Ті, мабуть, разів з двадцять поголяться, поки вона повернеться.

      – У мене є план, – заявив аллен.

      – Втечі?

      – Та

Скачать книгу