Шалена - Клої Еспозіто

Скачать книгу

за перетинкою. Нарешті. Боже. Цього тижня треба буде намагатися не зустрічатися з ним біля кулера. Я вже майже шкодую про те, що позичила в нього ці гроші. Вони були потрібні мені, щоб купити ваджазл[11], але, озираючись назад, думаю, це було не так уже й терміново. У мене було надзвичайно чуттєве побачення з до нестями чуттєвим хлопцем, із яким я познайомилась у голловейському «Паундленді». Я подумала, що трохи стразів додасть блиску нашій першій ночі пристрасті. Але блискітки були скрізь, по всьому ліжку, в нього на обличчі, в його волоссі. Одна прилипла до його очного яблука, і йому довелося йти до лікаря. Блискітки траплялися мені скрізь протягом кількох тижнів потому: в моїх туфлях, у гаманці, на упаковці наґетсів, на дні морозилки (не питайте). Найгірше, що він навіть не оцінив моїх зусиль: я виклала камінцями його ім’я поперек лобка – «ААРОН». Очевидно, там мало бути «АРРАН». Ну то й що, що я помилилась? Важливий сам порив. До кінця ночі лишилося лише «РАН»[12].

      Повертаюся до порно. Зменшую гучність, щоб не чутно було стогонів, але відео однаково дуже гучне. Стогони, й зітхання, й бурмотіння, й лайка. «Люблю твою дупцю, мала». Хтось кричить: «Курва!» Чоловік у масці саме займається фістинґом із гарячою тітонькою за тридцять, коли я помічаю бічним зором Анґелу, що нависає над моїм кубиком. Лайно.

      – Ти пишеш про порно від імені компанії?

      – То був обліковий запис компанії? Упс. Винна, – кажу я.

      – Тебе звільнено, – каже Анґела.

      – ЯКА Ж ТИ КІНЧЕНА СУКА, – каже «ЮПорн».

      Я хапаю сумочку, спатифілум, степлер та примірники «Cпеки» й «Ближче»[13]. Я повертаюся додому.

      Розділ другий

      Арчвей, Лондон

      Чайки розміром із бійцівських собак пронизливо кричать над головою. Лиси кричать, наче під час групового зґвалтування. Пияки, лексикон яких обмежується словами «чорт» і «сука», кричать на перехожих. Прекрасний район, місце, про яке ріелтори кажуть, що воно розвивається, бо скочуватися йому вже нема куди. Усе довкола брудно-сірого кольору: небо, стіни, вулиці. На хворих деревах ростуть пластикові пакети й порожні бляшанки від пепсі. Не скажеш, що тут смердить дохлими щурами, але, відчувши натяк на такий сморід, не надто й здивуєшся. Навіть білки тут видаються скаженими.

      Хтозна, навіщо я забрала степлер. Він не мій. Він мені не дуже потрібен. Мені нема що чи кого пристеплювати. Я викидаю його на чийсь газон.

      За мною біжить безхатько з пакунком моїх листів під грифом «ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ».

      – Агов, ти! Ти! Ти! – кричить він, затинаючись, задихаючись.

      Я не зважаю на нього й продовжую крокувати вулицею.

      Люди часто плутають наш ґанок із великим контейнером для сміття. Вранці я постійно знаходжу порожні каністри від лагера, обгортки від кебаба, використані презервативи та зламані іграшки. Одного разу мені трапилася геть гола лялька Барбі з відтятою головою. Її рожеве тіло розпласталося на тротуарі, ніби то було якесь місце злочину з «Історії іграшок». Голови в полі зору не знайшлося, натомість перед нами виринає вбивче видовище – Арчвей-Тауер, неофіційно найпотворніша будівля Великої Британії. Яка краса.

      Я штовхаю вхідні двері;

Скачать книгу

<p>11</p>

Наклейки з блискіток для інтимних зон.

<p>12</p>

Run (англ.) – біжи.

<p>13</p>

Closer – фантастичний роман із серії «Тунелі» авторів Родеріка Ґордона та Брайана Вільямса. В ньому фігурують дві близнючки, Ребекка-1 та Ребекка-2.