ТОП просматриваемых книг сайта:
Я віддав би життя за тебе (збірник). Френсіс Скотт Фіцджеральд
Читать онлайн.Название Я віддав би життя за тебе (збірник)
Год выпуска 1920
isbn 978-617-12-5302-5, 978-1-5011-4434-9, 978-617-12-5303-2, 978-617-12-5082-6, 978-1-5011-4434-9
Автор произведения Френсіс Скотт Фіцджеральд
Жанр Современная зарубежная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Я роздав книжки – кожному по одній. Доктор заплющив очі й застогнав. Талія розгорнула «Аристократію» на останній сторінці й заходилася малювати чудові будиночки з верандами, в кожному з яких на порозі стоїть юна дружина. Молодий Гарден завзято гортав книжку, шукаючи двісті двадцять шосту сторінку.
– Будь ласка! – вигукнув він. – Ось фотографія з підписом «Косґроув Гарден напередодні відплиття, з невеликою родимкою над лівим оком». А на наступній сторінці написано таке: «Ця родимка завжди непокоїла Косґроува. Він вважав, що тіло має бути ідеальним і що ця вада природним чином сама розсмокчеться». Ба! У мене ж нема родимки!
Доктор Гарден згодився.
– Може, це вада негатива, – припустив він.
– Оце так сказонули! А якби на негативі не було видно моєї лівої ноги, то ви, мабуть, змусили б мене палко прагнути її аж до двадцять дев’ятого розділу й тоді приростили б цю ногу.
– Послухайте! – втрутився я. – Невже ми не знайдемо компромісу? Ніхто ж не знає, що ви сюди приїхали. Невже ми…
Юний Гарден люто глипнув на мене.
– Я ще й не починав. Ще й слова не сказав про те, що в Талії змінилися почуття до мене.
– Яке там «змінилися»! – заперечив доктор. – Я ж їй зовсім не приділяв уваги. Талія ненавидить мене. Вона…
Косґроув їдко реготнув.
– Самі собі лестите. Гадаєте, я ревную до ваших сивих бакенбардів? Кажу, що її почуття змінилися під впливом того, що тут про мене понаписувано.
Талія рішуче подалася вперед.
– Косґроуве, мої почуття до тебе ні на крихту не змінилися. – Годі тобі, Таліє, – трохи сердито відповів Косґроув. – Хоч на дрібку, а таки мали б змінитися! Як тобі двісті двадцять третя сторінка? Чи змогла б ти кохати чоловіка, що ходить у самій розвіяній білизні? Ще й якогось розмитого, туманного?
– Косґроуве, мене це засмутило. Тобто засмутило б, якби я повірила в таке. Але ж я не повірила.
– Так-таки нічого не змінилося?
У голосі його було чутно розчарування.
– Нічогісінько, Косґроуве.
– Хай так, – з досадою мовив молодий Гарден. – В усякому разі я політичний труп. Тобто якби я взяв та й пішов у політику, то ніколи не став би президентом. Я ж навіть не демократичний дух, а тільки спіритичний сноб.
Сховавши обличчя в долонях, доктор Гарден прибрав позу глибокого смутку.
Я відчайдушно втрутився, та так гучно, що Косґроув хоч-нехоч змовк і прислухався.
– Гарантую вам десять тисяч щороку[22], якщо виїдете звідси на десять років!
Талія заплескала в долоні, а її коханий, скоса дивлячись на неї, вперше хоч трохи зацікавився моїми словами.
– А що далі, по десяти роках?
– Ну, – обнадійливо сказав я, – доктор Гарден може… може…
– Та вже договоріть, – понуро озвався доктор. – Може й померти? Я на те сподіваюся.
– …тоді ви зможете
1920 року середньорічна заробітна плата у США трохи перевищувала тисячу доларів.