LITMIR.BIZ

      Численних пожильців спіткало величезне розчарування: вони не змогли замовити мікроавтобус на коронацію, яка відбудеться 30 квітня. Автобусна компанія не виділятиме додаткового автобуса, аби відвезти їх до Королівського палацу. Тепер вони намагаються організувати перевезення до берегів річки Ей, сподіваючись хоч одним оком поглянути на королівське подружжя, коли воно пропливатиме повз. Пані Хогстратен вже придбала собі пару дорогих біноклів. Вона благала Господа Бога, щоби 30 квітня їй це дозволили, а ще також про те, щоби побачити нового Папу. Вона навіть попросила мене за неї помолитися. Прикро для пані Хогстратен, але ми з Богом вже давно домовилися не втручатися в справи один одного.

      Двоє грабіжників, замаскованих під стариганів, пограбували банк. Латексні маски і все таке. Хіба було би не смішно, якби чоловіки під масками й справді були пенсіонерами?

      Середа, 6 березня

      Перший сонячний день року – і він прекрасний! Учора я сорок п’ять хвилин просидів на лавці перед входом. Я опинився на ній перший, а за якийсь час там уже нас було як маку. Кілька заздрісних сплюхів проходжувалися туди-сюди, сподіваючись, що хтось звільнить місце. От невдахи!

      З плином років все сповільняється. Прогулянки, прийом їжі, розмови, думки. Читання також. Мені потрібно три-чотири дні, аби проглянути всі недільні додатки, якщо йти у ногу із щоденною газетою. Учора я нарешті закінчив читати спеціальний розділ про старіння. Дещо я помічав і раніше: схоже, поважний вік нині в моді. Немовлята, народжені одразу після війни, лише тепер виходять на пенсію. За кілька років повернеться покоління хіпі. Вікова група, яка зараз при владі, зробила важливе відкриття: треба добре дбати про себе. Нікому не потрібно гайнувати надмір часу, непокоячись про так званих старих пенсіонерів, іще принаймні років п’ятнадцять. Ті, кому за п’ятдесят, у жодному разі не будуть схожі на тих, кому за вісімдесят, і для кого цей будинок передостаннє місце спочинку. Ми ті, хто навчилися добре дбати про інших, себто наших дітей, життя котрих саме в розквіті. Але якщо чесно, то самі ми почуваємося радше забутими тими дітьми. Багато з моїх співмешканців потрапили сюди під гнітом обставин: надто старий і немічний, щоби і надалі жити окремо, і надто бідний, аби найняти належну поміч. Вони мусили змиритися з перспективою доживати віку у притулку для старих.

      Дещо пізніше це словосполучення – «притулок для старих» – чомусь змушувало багатьох ніяковіти. Його замінили на «спільноту пенсіонерів». Платні інтернати для людей похилого віку стали «будинками турботи». Будинки турботи стали «центрами піклування». А за останньою версією я зараз мешкаю в «орієнтованій на ринок

Скачать книгу