LITMIR.BIZ

Скачать книгу

б малюнком анатомічної будови жаби на кольоровому картоні чи «Будинком майбутнього» з пластмасового конструктора та пофарбованих тубусів від туалетного паперу; Дейв прагнув діставати зірки. Того року його проектом був «Дейвів супер-пупер-електромагніт». У мого брата була велика пристрасть до речей, які були «супер-пупер», та речей, назви яких починалися з його імені. Кульмінацією другої звички стала «Дейвова промокашка», до якої ми невдовзі дійдемо.

      Його перша спроба створити супер-пупер-електромагніт виявилася не дуже супер-пупер. Власне, той магніт, можливо, взагалі не працював – я не пам’ятаю напевно. Проте він точно взявся з книжки, а не з Дейвової голови. Ідея полягала ось у чому: намагнічуєш великий цвях через тертя об звичайний магніт. Переданий цвяхові магнітний заряд буде слабким, сказано в книжці, але достатнім, аби підібрати кілька металевих ошурок. Наступним кроком було обмотати довкола стрижня цвяха мідний дріт і прикласти його кінці до контактів сухої батареї. Якщо вірити книжці, електрика мала підсилити магнетизм і допомогти підхопити значно більше ошурок.

      Однак Дейв хотів не просто підібрати якісь дурнуваті залізні стружки. Він хотів піднімати «б’юїки», вантажні вагони і, може, навіть військово-транспортні літаки. Дейв хотів врубити струм і зсунути Землю з орбіти.

      Бдищ! Супер!

      У кожного була власна роль у створенні супер-пупер-електромагніту. Дейв мав його зібрати. Моє ж завдання було його випробувати. Малий Стіві Кінг – стратфордська відповідь Чакові Єйґеру[19].

      Нова Дейвова версія експерименту пропускала нещасну суху батарейку (яка, скоріше за все, однаково була розряджена ще коли ми її купували, аргументував він) на користь справжнього струму зі стіни. Дейв зрізав кабель зі старої лампи, яку хтось виставив на вулицю біля сміттєвого бака, зчистив усю ізоляцію до самого штепселя й обмотав свій намагнічений цвях спіралями голого дроту. Відтак, усівшись на кухонній підлозі в нашій квартирі на Вест-Броуд-стрит, він подав мені супер-пупер-електромагніт і попрохав зробити свою справу та ввімкнути його в розетку.

      Я завагався (прошу віддати мені належне хоча б за це), але врешті-решт не зміг опиратися маніакальному ентузіазму Дейва. Я ввімкнув. Ми не помітили жодного магнетизму, зате пристрій вибив усі лампочки та електроприлади в нашій квартирі, усі лампочки та електроприлади в нашому будинку й усі лампочки та електроприлади в сусідньому будинку (де на першому поверсі жила дівчина моєї мрії). Щось стрельнуло в трансформаторі перед будинком; приїхали копи. Ми сиділи з Дейвом і цілу страхітливу годину дивилися з вікна маминої кімнати – того, яке виходило на дорогу (з решти вікон відкривався чудовий вид на безтравне, лайном усіяне задвір’я, де єдиною живою істотою був шолудивий собака на ім’я Руп-Руп). Коли копи поїхали, приїхала машина електриків. Чоловік у шпичастих черевиках видерся на стовп між двома будинками для перевірки трансформатора. За інших обставин це поглинуло б нас цілком, але не того дня. Того дня нашою

Скачать книгу