Гора між нами - Чарльз Мартін

Скачать книгу

Я бачив тебе раніше – ти бігала крос уже другий рік. Ходили чутки, що ти просто неймовірно бігаєш великі дистанції. Ти мала коротке волосся – як у Джулії Ендрюс у «Звуках музики»[18]. Ти підійшла ближче та легко перестрибнула лавку, а потім і високу огорожу, біля якої я стояв. Я чув твоє дихання – глибоке, ритмічне, цілеспрямоване. Десь у той момент, коли перестрибувала через паркан, ти кинула на мене погляд своїх смарагдових очей. Від твоїх рук та пальців мене загнало в піт. Я пробубонів щось на кшталт «отакої», перечепився через бар’єр і впав. Це на мить відвернуло твою увагу – чи, може, ти дозволила їй відвернутися, – і куточок твоїх губ осміхнувся мені, а очі спалахнули. Уже наступної миті твої ноги торкнулися землі, з очей зникло світло, і ти побігла.

      Я дивився тобі у спину. На треку стояли перешкоди, і ти рушила, легко перестрибуючи їх усі. Земля під тобою здіймалася та опускалась, але це мовби ніяк не впливало на твої рухи. Абсолютна концентрація. Однак твоє обличчя – воно наче не брало у цьому участі. І я знову щось пробубонів, а мій товариш ляснув мене по потилиці.

      – Навіть не мрій про неї, – мовив Скотт.

      – Що?

      – Рейчел Гант – у тебе жодних шансів.

      – Це ж чого?

      – Усе просто. Нейт Келсі.

      Довелося відвести погляд від твоєї спини. Перед очима виник образ Нейта – півзахисник футбольної команди без жодного натяку на шию. Уже три роки утримує рекорд із тиску лежачи. Тим часом ти добігла до кінця поля та зникла у жіночій роздягальні.

      – Ще побачимо, хто кого.

      Знову ляпас.

      – Хлопче, та тебе треба лікареві показати.

      Шкода, що він не показав.

      Дружина тренера працювала у приймальні декана[19] – вона завжди мені допомагала, так що я попросив у неї твій розклад. Щойно я його проглянув, як у мене з’явилося неймовірно сильне бажання узяти інший факультатив. Мого куратора переконати було непросто.

      – Що ти хочеш вивчати?

      – Латинську мову.

      – Навіщо?

      – Мені подобається, як люди розмовляють латиною.

      – Люди не розмовляють латиною відтоді, як упав Рим.

      – А він що, впав?

      – Бене.

      – Ну, я вважаю, що ми дарма забули цю прекрасну мову. Настали часи для відродження латини!

      – Як її звати?

      – Рейчел Гант.

      – А що, не міг одразу сказати? – І він підписав мені факультатив.

      – Наступного разу казатиму.

      – Нехай щастить, хлопче.

      – Дякую.

      – Слухай, у тебе гарна страховка?

      – Так. А чого ви питаєте?

      – Ти її хлопця бачив?

      Я прийшов у клас, мабуть, першим – щоб подивитись, як ти завітаєш. Добре, що я сидів, бо точно б гепнувся. Ти помітила мене, осміхнулася, підійшла та поклала свої книжки за парту ліворуч. Просто поруч зі мною. А відтак повернулася та простягла руку:

      – Я Рейчел.

      – Привіт! – Ну,

Скачать книгу

<p>18</p>

Відомий мюзикл 1965 року. Головна героїня має дуже коротке каре.

<p>19</p>

Мова йде про навчання у старшій школі.