Трейнспоттінґ - Ірвін Велш Трейнспоттінґ

Скачать книгу

геть свою стуманілість, відштовхнула його вбік і впала на тепле, одягнене в піжаму тіло.

      – ЕНДІ! ЕНДІ ЧИ ТИ ЧУЄШ МЕНЕ?

      Голова Енді завалилася набік, тупий, застиглий вираз обличчя ніскільки не змінився, тіло залишалося безживним.

      Ніна нервово гиготнула. Еліс вхопили й тримали, неначе якусь небезпечну психопатку. Чоловіки й жінки щось приказували, заспокоюючи її втішливим гуготінням, поки лікар Сім оглядав Енді.

      – Ні. Мені шкода. Містер Фіцпатрик мертвий. Його серце зупинилося, – поважно промовив Сім.

      Він відступив і засунув руку під ковдру. Потім нагнувся і витяг штепсель з розетки. Підібравши з-під ліжка білий провід, він показав вимикач на ньому.

      – Хтось залишив ввімкнутою електричну ковдру. Це пояснює, чому тіло тепле і цей піт, – оголосив лікар.

      – Бігме. Ісусе-Христе всемогутній, – розсміявся Кенні. Він побачив, як зблиснув на нього очима Джеф. На своє виправдання він сказав: – Енді б з такого реготав до всцикачки. Самі знаєте, яке почуття ’умору мав Енді, – розвів руками Кенні.

      – Йобаний ти гівнюк… тут же Еліс… – затнувся розлючено Джеф, потім розвернувся і кинувся геть з кімнати.

      – Джефе! Джефе. Зачекай-но, друже… – благав Кенні. Всі почули, як хряснули вхідні двері.

      Ніні подумалося, що вона зараз може впісятись. Їй аж в боках боліло, так вона намагалася придушити спазми сміху, що стрясав нею. Кеті обняла її однією рукою.

      – Все ’аразд, любонько. Нічо не поробиш, ластівонько. Не картай себе, – примовляла тітка, тимчасом як Ніна усвідомила, що вона плаче, мов дитя.

      Ридає з дикою силою й природною нестямністю, тимчасом як напруга убуває з її тіла і вона обм’якає в обіймах Кеті. Спогадами, солодкими дитячими спогадами затоплювало її розум. Спогадами про Енді й Еліс, про щастя й любов, які колись тут жили, в будинку її тітоньки і дядька.

Новорічна перемога

      – З Новим роком, пиздючок, – обхопив Франко рукою голову Стіві.

      Хоча Стіві незграбно, розсудливо й знічено намагався не опиратися, він відчував, як скаржаться його шийні м’язи.

      Він відповів привітанням на привітання з усією сердечністю, на яку лишень був здатен. Слідом пішла ціла череда «З Новим роком»: йому до болю тисли делікатні руки, його ляскали по задерев’янілій спині, цілували його міцно стулені, невідзивні губи. А він міг думати тільки за телефон: за Лондон і Стеллу.

      Вона не подзвонила. Гірше того, її не було, коли подзвонив він. Стелли не було навіть у її матері. Стіві повернувся до Единбурга, звільнивши поле дій для Кіфа Мілларда. Той мудак скористається цим повною мірою. Вони там можуть просто зараз бути разом, як, можливо, вже були й учора. Міллард – курваль. Як і сам Стіві. Як і Стелла – курва. Це погана комбінація. Стелла також – найчудесніша людина в цілому світі – в очах Стіві. Цей факт робить її не зовсім курвою, фактично, зовсім не курвою.

      – Розслабляймося, к херам нахер! Це ж Новий рік, срака-дошка!

      Не так закликав, як командував Франко. Таку мав звичку. Присилуємо людей

Скачать книгу