ТОП просматриваемых книг сайта:
.
Читать онлайн.
Організаторами конференції були Київський державний університет та Інститут мовознавства Академії наук УРСР. Громадський резонанс мали виступи й культурно-мовна діяльність письменників Максима Рильського, Костянтина Гордієнка, Бориса Антоненка-Давидовича, Миколи Шумила, Петра Панча, Дмитра Білоуса, мовознавців Михайла Жовтобрюха, Віталія Русанівського, Миколи Пилинського та багатьох інших.
Конференція стала публічним протестом проти політики партійно-радянського керівництва у мовній сфері. Учасники конференції виступили за надання українській мові статусу державної.
Конференція проходила у «жовтому» корпусі Київського університету на бульварі Шевченка. Інформаційний вибух стався, коли слово для виступу дали молодій дослідниці Лідії Орел. Вона розповіла про реальний стан української мови, про витіснення її з усіх сфер життя.
Наступним виступив диктор Петро Бойко. Він пропонував усунути такі слова, які вважалися нібито українськими, але були скальковані з російської мови. Того самого вечора в ефірі він зачитав відредагований текст, без «радянських» адаптацій.
На конференції прозвучало 27 доповідей. Учасники форуму звернулися до ЦК КПУ та уряду України з клопотанням ввести в усіх дошкільних, загальноосвітніх і середніх спеціальних навчальних закладах українську мову навчання, усю документацію в установах, підприємствах, на транспорті і в торгівлі вести рідною мовою. У клопотанні йшлося також про збільшення видання наукових праць, художніх книжок і підручників українською мовою та виробництва українських фільмів.
Грабовський Сергій. Від «Культури мови» до «Інтернаціоналізму чи русифікації?»: напівзабута сторінка українського життя у лютому 1963 року // Радіо Свобода. – 2008. – 13 лютого. Режим доступу: https://goo.gl/lw8RER
Грабовський Сергій. Непокора-1963: забуттю підлягає? Режим доступу: https://goo.gl/ZVqdww
Єрмоленко Світлана. Культура мови. Режим доступу: https://goo.gl/N9yBHS
У Києві розпочалася конференція з питань культури української мови: календар https://goo.gl/7zXlX7
19 лютого 1973 року заарештований поет Степан Сапеляк[16]
Я не можу сьогодні розповідати конкретні судові справи, конкретні долі… Я просто назву тут, у цьому залі, імена деяких відомих мені в’язнів. Як уже ви чули вчора, я прошу вас уважати, що всі в’язні совісті, усі політв’язні моєї країни розділяють зі мною честь Нобелівської премії Миру…
Серед 129 прізвищ в’язнів совісті – 74-тим у списку – Нобелівський лауреат назвав прізвище письменника і правозахисника Степана Сапеляка. 19 лютого 1973 року його та ще сімох членів підпільного націоналістичного угруповання на чолі з Володимиром Мармусом заарештувало КДБ. У лютому-червні того самого року було взято під варту інших учасників групи.
За рік до арешту Сапеляк почав протестувати, зокрема, проти агресивного компартійного свавілля та
Текст Ірини Скакун.