Скачать книгу

тисне на цього Кайнса». Пол зиркнув на Галлека, але воїн-менестрель відсторонено розглядав пустельний краєвид.

      Кайнс холодно відповів:

      – Звісно ж, ви маєте на увазі мої обов’язки планетолога.

      – Саме так.

      – Переважно біологія і ботаніка суходолу… трохи геології – обертове свердління та дослідження ґрунту. Неможливо вичерпати потенціал усієї планети.

      – Прянощі ви також досліджуєте?

      Кайнс повернувся, і Пол зауважив різку лінію його щік.

      – Дивне запитання, мілорде.

      – Майте на увазі, Кайнсе, що це мій новий феод. Мої методи відрізняються від харконненівських. Мене не переймають ваші дослідження прянощів, доки ви ділитиметеся зі мною своїми відкриттями, – Герцог зиркнув на планетолога. – Харконнени не заохочували дослідження прянощів, так?

      Кайнс відповів мовчазним поглядом.

      – Ви можете говорите відкрито, – сказав Герцог. – Без страху за власну шкуру.

      – Імператорський двір і справді дуже далеко, – пробурмотів Кайнс. А сам подумав: «На що цей налитий водою чужинець сподівається? Він уважає мене настільки тупим, щоб я став на його бік?»

      Герцог гигикнув, не відриваючи погляду від напрямку руху.

      – Чую у вашому голосі фальшиві нотки, сір. Ми заявилися сюди з натовпом вимуштруваних убивць, так? І хочемо, щоб ви миттєво зрозуміли, що ми відрізняємося від Харконненів?

      – Я бачив вашу пропаганду, яка заполонила січі та селища, – відказав Кайнс. – «Любіть доброго Герцога!» Ваш корпус…

      – Годі! – гарикнув Галлек. Відірвавшись від вікна, він нахилився вперед.

      Пол поклав руку Галлекові на плече.

      – Ґурні! – відказав Герцог й озирнувся. – Цей чоловік надто довго жив із Харконненами.

      Галлек відкинувся назад.

      – Ай-я!

      – Ваш Хават – людина делікатна, – сказав Кайнс. – Але його мета доволі чітка.

      – Отже, ви відкриєте для нас ці бази? – запитав Герцог.

      Кайнс різко відповів:

      – Це власність Його Величності.

      – Їх не використовують?

      – Їх можна використати.

      – Його Величність теж так уважає?

      Кайнс кинув на Герцога важкий погляд.

      – Арракіс міг би стати Едемом, якби його володарі відірвалися від видобутку прянощів.

      «Він не відповів на моє запитання», – подумав Герцог. А сам сказав:

      – Як же планета може стати Едемом без грошей?

      – Що таке гроші, – запитав Кайнс, – якщо на них не можна придбати найнеобхідніше?

      «Он як!» – подумав Герцог, а тоді додав:

      – Ми обговоримо це іншим разом. А зараз, по-моєму, ми наближаємося до краю Оборонної Стіни. Мені притримуватися цього самого курсу?

      – Так, саме його, – пробурмотів Кайнс.

      Пол глянув у вікно. Під ними гірська місцевість почала переходити в плоскогір’я, що спускалося до пустельної кам’янистої рівнини та гострих виступів шельфу. За ним до небокраю бігли серпики дюн, а вдалині бовваніла брудна пляма чогось

Скачать книгу