LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – Ти добре їх назвав, – погодився Герцог.

      Пол замислився: «Ґурні – один із тих, про кого згадувала Превелебна Мати, розповідаючи, що основи світу тримаються на „відвазі хоробрих“».

      – Ґурні казав, що сьогодні ти був вправним бійцем.

      – Мені він сказав інше.

      Герцог розреготався.

      – Уявляю, як скупився на похвалу Ґурні. Проте він каже, що ти чітко розумієш значення, за його словами, різниці між лезом і його вістрям.

      – Ґурні каже, що нема нічого вишуканого в убивстві вістрям. Смерть потрібно завдавати лезом.

      – Ґурні – романтик, – прогуркотів Герцог. Розмови про вбивства з уст сина раптово засмутили його. – Я хотів би, аби тобі ніколи не довелося вбивати, але якщо виникне така потреба, роби це, як можеш – байдуже, лезом чи вістрям. – Він глянув на вікно на стелі, яке заливав дощ.

      Простеживши за поглядом батька, Пол подумав про вологе небо, якого на Арракісі він ніколи не побачить, – і думка про небо перенесла його у віддаленіші простори.

      – А кораблі Гільдії справді настільки великі?

      Герцог поглянув на сина.

      – Це ж ти вперше залишиш планету. Так, вони великі. Ми полетимо на гайлайнері, бо мандрівка буде довгою. Гайлайнер справді величезний. Усі наші фрегати та транспортери помістяться в кутку його трюму – ми будемо лишень крихітною часткою вантажу.

      – І нам не можна виходити зі своїх фрегатів?

      – Це частина тієї ціни, яку ми платимо за охорону Гільдії. Кораблі Харконненів можуть стояти впритул, але нам не буде чого боятись. Харконнени двічі подумають, перш ніж ризикувати своїми транспортними привілеями.

      – Тоді я спостерігатиму за всім крізь наші екрани. Хочу побачити гільдієра.

      – Ти цього не зробиш. Навіть їхні агенти ніколи не бачили гільдієра. Гільдія настільки ж ревно оберігає свою приватність, як і монополію. Не роби нічого, що могло б позбавити нас транспортних привілеїв, Поле.

      – Гадаєш, вони ховаються, бо мутували та більше не схожі на… людей?

      – Хтозна? – знизав плечима Герцог. – Цю таємницю ми навряд чи розгадаємо. У нас є нагальніші проблеми – зокрема ти.

      – Я?

      – Твоя мати хотіла, щоб саме я розповів тобі про це, сину. Розумієш, у тебе, можливо, є здібності ментата.

      Пол витріщився на батька, на мить утративши дар мови.

      – Ментат? Я? Але ж…

      – Хават підтверджує це, сину. Так і є.

      – Але я гадав, що тренування ментата починається з народження, і йому не можна казати про навчання, бо це може вповільнити раннє… – Юнак змовк на півслові, усі деталі його життя склалися в одну сліпучу картину. – Он як.

      – Настає день, – сказав Герцог, – коли потенційний ментат має дізнатися, що відбувається. І відтоді з ним нічого не можна робити. Ментат має право обирати: продовжувати навчання чи припинити його. Деякі можуть продовжувати науку, інші ж не здатні на це. Лише потенційний ментат може точно відповісти за себе.

      Пол потер підборіддя. Особливі тренування з Хаватом та матір’ю – мнемоніка,

Скачать книгу