ТОП просматриваемых книг сайта:
Відьмак. Володарка озера. Анджей Сапковський
Читать онлайн.Название Відьмак. Володарка озера
Год выпуска 2014
isbn 978-617-12-3253-2,978-617-12-3250-1,978-617-12-3114-6
Автор произведения Анджей Сапковський
Серия Відьмак
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Ґеральт вилаявся собі під ніс. Кипарисовою алейкою йшли до нього двоє рицарів. Першого він упізнав відразу, бо велику бичачу голову на сніжно-білій яккі не можна було переплутати з жодним іншим гербом. Другий рицар, високий, шпакуватий, з фізіономією шляхетно-гострою, наче вирізаною з граніту, мав на блакитній туніці третину золотого лілейного хреста.[43]
Зупинившись на відстані двох кроків, як наказував придворний ритуал, рицарі вклонилися. Ґеральт і Регіс вклонилися навзаєм, після чого вся четвірка витримала наказане рицарським звичаєм мовчання, що мало тривати десять ударів серця.
– Панове дозволять? – представив свого товариша Бичача Голова. – Це барон Пальмерін де Лаунфаль. Мене, як панове, може, пам’ятають, звати…
– Барон де Пейрак-Пейран. Як би ми могли забути.
– Ми маємо справу до пана відьмака, – перейшов до суті Пейрак-Пейран. – Стосовно, скажімо, професійних питань.
– Слухаю.
– Віч-на-віч.
– Я не маю секретів від пана Регіса.
– Але шляхетні пани, напевно, їх мають, – усміхнувся вампір. – Тому з вашого дозволу я піду огляну оту-он мальовничу альтанку, очевидно, храм для медитацій. Пане Пейрак-Пейран… Пане де Лаунфаль…
Вони обмінялися уклонами.
– Перетворююся на слух, – перервав мовчання Ґеральт, навіть не думаючи вичікувати, коли промине десятий удар серця.
– Справа, – Пейрак-Пейран знизив голос і полохливо роззирнувся, – у тому суккубі… Ну, у тій нічній марі, що відвідує чоловіків. Яку вам княгиня доручила прикінчити на смерть. Чи багато вам за забиття тієї примари обіцяно?
– Вибачте, але то професійна таємниця.
– Це очевидно, – відізвався Пальмерін де Лаунфаль, рицар із лілейним хрестом. – І гідною є ваша позиція. Воістину, боюся я, що зневажите ви мою пропозицію, але, не зважаючи на те, пропозицію цю я складу. Відмовтеся від того контракту, пане відьмаче. Не шукайте суккуба, облиште його в спокої. Нічого не говорячи про те ані панянкам, ані княгині. І, честю клянуся, ми, пани з Туссану, переб’ємо ціну панянок. Клянуся в тому нашою гідністю.
– Пропозиція, – холодно промовив Ґеральт, – і справді надто близька до зневаги.
– Пане Ґеральте, – Пальмерін де Лаунфаль мав обличчя суворе й серйозне. – Скажу вам, чому ми насмілилися на цю пропозицію. Була поголоска про вас, начебто ви вбиваєте винятково тих потвор, що є загрозою. Реальною загрозою. Не уявною, що береться від незнання чи упереджень. Тож дозвольте так вам сказати, що суккуб не загрожує й не шкодить нікому. Так, просто навідує людей у снах… Час від часу… І трохи мучить…
– Але винятково повнолітніх, – швидко додав Пейрак-Пейран.
– Дами з Туссану, – сказав Ґеральт, розглядаючись, – не були б раді, довідавшись про цю розмову. Як і княгиня.
– Ми абсолютно з вами погоджуємося, – пробурмотів Пальмерін де Лаунфаль. – Тактовність тут є умовою, для всіх
Лілейний хрест – різновид геральдичної фігури хрестоподібної форми, у якої кожен бік хреста (балка) закінчується стилізованою лілеєю.