Чари - Даніела Стіл

Скачать книгу

на малюків, що лежали в кувезах, і лише стояв і плакав. Він був настільки зворушений цими крихітними створіннями, його дітьми. Ніч видалася важкою і для нього, а найгірше було попереду. Він гадки не мав, що тепер казати Бенедетті. Усе виявилося набагато складніше, ніж він міг собі уявити. Він гадав, що все якимось чином владнається, тепер же стало зрозуміло, що цього не буде. Принаймні ще довгий час. Не можна втекти від дійсності й оминути наслідки власних вчинків.

      Медсестра сказала йому, що після уколу Аня проспить кілька годин, і він збагнув, що може повернутися до готелю. Була восьма ранку, а він усю ніч не телефонував Бенедетті. Просто не мав можливості. А коли Аня прокинеться, він, певно, знову не зможе полишити її. У неї не було родичів у Західній Європі, лише мати в Росії, яку вона роками не бачила. Більше ніхто не міг їй допомогти. Лише він. А тепер було ще двоє немовлят, про яких треба дбати. Він був приголомшений тим, як миттєво до них прив’язався.

      Він узяв таксі до готелю й увійшов до «Георга П’ятого», почуваючись так, ніби щойно повернувся з іншої планети. Все тут здавалося нормальним, таким, як минулого вечора, коли вони вдвох вирушили на Білу вечерю. Дивно було спостерігати навколо себе таке буденне життя. Людей, що відбувають на зустрічі, йдуть снідати, блукають вестибюлем, реєструються біля стійки адміністратора. Він піднявся в номер і знайшов Бенедетту за столом. Жінка сиділа, обхопивши голову руками, і застиглим поглядом дивилася на свій телефон. Вона була у відчаї і майже не спала тієї ночі, чекаючи від нього дзвінка. Він і досі був вдягнений, як на вчорашньому бенкеті. Чоловік помітив кров на своїх білих туфлях, і йому стало зле від згадки, як вона туди потрапила. Коли Аня народжувала, кров була скрізь. Їй зробили два переливання. Видовище було жахливим.

      – Пробач, що не зателефонував тобі минулого вечора, – глухо промовив він, увійшовши до кімнати. Вона обернулася до нього із сумішшю гніву і страху на обличчі й побачила трагічний вираз його очей. – Я не міг.

      – Що трапилося? – вона була сама не своя.

      – Діти народилися дві години тому. Вони можуть не вижити. Це найгірше, що я бачив у своєму житті. Може, за такої ранньої появи їх узагалі не врятують. Лікарі роблять усе, що в їхніх силах. Діти навіть з вигляду не сформовані, не готові до появи на світ. І обоє важать менше кілограма.

      Він поводився так, ніби очікував, що Бенедетта горюватиме разом із ним. А вона лише дивилася на його розпач.

      – І що ти тепер робитимеш? – в її очах застигла мука. Тепер він мав двох дітей від іншої. І видно було, що для нього це по-справжньому. Вона не очікувала цього.

      – Я маю повернутися туди. У неї більше нікого немає. І я не можу просто покинути їх. Малі борються за життя й можуть померти будь-якої миті. Я маю бути там, заради неї і заради них, – він тримався на подив благородно, і Бенедетта кивнула, нездатна щось казати. Вона почувалася ізольованою від того, що коїлося з її чоловіком. Це був найтяжчий день у її житті.

      – Я

Скачать книгу