Домовлятися завжди. Як досягати максимуму в будь-яких переговорах - Ґевін Кеннеді

Скачать книгу

повинен був так і сказати. Якщо ви не називаєте прийнятну для вас компенсацію, ви передаєте ініціативу запропонувати компенсацію іншій стороні – і можете не сумніватись, що, якщо ви передаєте ініціативу комусь іншому, імовірно, він братиме до уваги власні інтереси під час планування компенсації, а не ваші. Так у цьому випадку виникла недоречна порада відчинити вікно, щоб впустити гаряче повітря знадвору.

      У цьому можна переконатися остаточно, якщо, як зазвичай буває в ситуаціях, коли нас щось засмучує, ми в усіх барвах змальовуємо провину когось іншого за те, що через їхній недогляд ми змушені страждати.

      • Якщо ви нападаєте на когось, вони захищатимуться.

      • Якщо ви завзято нападаєте на них, їхній захист повернеться вам у стократ.

      • Якщо ви піддаєте сумніву їхню компетентність, приготуйтесь, що вони вщент розкритикують вашу.

      • Якщо ви згадуєте їхніх батьків, почуєте про батьків ваших дітей.

      • Якщо ви намагаєтесь покласти на них відповідальність за проблему, вони заперечуватимуть, що в будь-який спосіб стосуються її.

      Перевірка характеру на стійкість ніколи не допомагає його вгамувати, і що довше триватиме суперечка, то менш імовірно, що ви щось отримаєте, крім зірваного голосу (а в деяких випадках і закривавленого носа). Урок очевидний. Час, який ви витрачаєте на підготовку до затятої суперечки, повністю змарнований, як і ваша енергія.

Про відсутність обслуговування

      Якось давно на вході до італійського ресторану в Единбурзі ми стали свідками сварки в кілька балів за шкалою Ріхтера між виразником інтересів компанії з шести осіб і власником. Вочевидь, проблема виникла через неспроможність адміністраторів посадити компанію за замовлений ними стіл, тому що ті, хто там сидів, все ще вечеряли. Галасливий організатор вечері категорично вимагав, щоб його друзів негайно розмістили за столом (звичайно ж, цю вимогу виконати було неможливо, не вдаючись до фізичного виштовхування людей, які там сиділи), і вичитував адміністраторів за те, що вони прийняли його замовлення на дев’яту вечора, але не змогли підготувати стіл до їх приїзду.

      Нас без вибачень відштовхнули, виходячи з криками: «Я ніколи більше не прийду в цей так званий ресторан!» Я ступив крок вперед, і власник, явно розлючений, повернувся в мій бік, напевно, очікуючи чергової серії вигуків на кшталт: «Що за бездарне управління рестораном!» Він пояснив, що мій стіл на чотирьох ще був зайнятий попередніми гостями і він зможе нас розмістити лише за п’ятнадцять хвилин (мабуть, це насправді означало тридцять хвилин).

      «Розумію, – відповів я. – У такому разі, ми з гостями не відмовимося від напоїв за рахунок закладу у вашому барі, поки стіл звільнять». На це він відповів: «Гаразд, без проблем. Рокко, принеси гостям пана Кеннеді те, що вони попросять, безкоштовно». Саме так і сталось, і приблизно після однієї випитої пляшки «Chianti Classico» ми зайняли місця за столом.

      Раціональне вирішення часто є прийнятним для людей, які почуваються

Скачать книгу