ТОП просматриваемых книг сайта:
Талісман. Стівен Кінг
Читать онлайн.Название Талісман
Год выпуска 1984
isbn 978-617-12-1399-9, 978-617-12-0534-5, 978-1-4091-0386-8, 978-617-12-1400-2
Автор произведения Стівен Кінг
Жанр Ужасы и Мистика
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Джек обперся об спинку стільця. І як же йому почати?
Матір зацікавлено зиркнула на нього, і він почав – він мав почати саме зараз:
– Мамо, якби мені ненадовго довелося піти, з тобою все було б гаразд?
– Що ти маєш на увазі – «все гаразд»? І що ти маєш на увазі – «ненадовго піти»?
– Чи змогла б ти… Тобто чи не буде в тебе проблем із дядьком Морґаном?
– Я можу дати раду старому Слоуту, – відповіла вона з натягнутою посмішкою. – У будь-якому разі, певний час я можу давати йому раду. До чого це все, Джекі? Ти ж нікуди не збираєшся.
– Я маю це зробити, – сказав він. – Справді.
Тоді він збагнув, що скидається на дитину, яка випрошує іграшку. На щастя, підійшла офіціантка з тостами на підставці й бокатою склянкою томатного соку. На мить він відвів погляд, а тоді побачив, як мама намащувала на трикутничок тосту джем із горнятка на столі.
– Я маю піти, – сказав він.
Мама дала йому тост. Її обличчям промайнуло відлуння якоїсь думки, але вона промовчала.
– Мамо, можливо, певний час ти мене не побачиш, – вів далі Джек. – Я спробую тобі допомогти. Саме тому я маю піти.
– Допомогти мені? – перепитала вона, і Джек припустив, що її холодна недовіра на сімдесят п’ять відсотків була справжньою.
– Я хочу спробувати врятувати тобі життя, – відповів хлопчик.
– І це все?
– Я можу зробити це.
– Ти можеш урятувати мені життя. Дуже цікаво, малюче Джекі; із цього можна було б зробити шоу для суботнього прайм-тайму. Ніколи не думав про укладання сітки телепередач? – Вона відклала вимащений у червоний колір ніж й насмішкувато розширила очі; але під маскою навмисного нерозуміння Джек розгледів дві речі. Відблиск її страху та незначну, ледь уловиму надію на те, що він, можливо, і справді зможе щось зробити.
– Навіть якщо ти мені заборониш, я все одно це зроблю. Тож краще було б, якби ти дозволила.
– О, та це просто чудова угода. Особливо зважаючи на те, що я зовсім не тямлю, про що ти говориш.
– Гадаю, все ж таки тямиш – гадаю, ти маєш певні здогади, мамо. Бо тато точно зрозумів би, про що я кажу.
Її щоки почервоніли, а вуста заціпилися до тонкої смужки.
– Це настільки несправедливо, що аж ницо, Джекі. Ти не можеш використовувати те, про що Філіп міг би знати, проти мене.
– Те, що він знав, а не те, що він міг би знати.
– Те, що ти верзеш, – лайно собаче, синку.
Офіціантка, що ставила перед Джеком тарілку з яєчнею-бовтанкою, смаженою картоплею по-домашньому та сосисками, гучно зітхнула. Коли вона продефілювала геть, мати стенула плечима.
– Здається, я не здатна підібрати правильний тон для спілкування з персоналом тут. Але собаче лайно є собаче лайно, цитуючи Ґертруду Стайн[44].
– Я збираюся врятувати тобі життя, мамо, – повторив він. – І мені доведеться здолати довгий шлях, аби знайти дещо і принести назад, щоб вилікувати тебе. І саме це я збираюся зробити.
– Мені б хотілося знати, про що ти говориш.
Звичайнісінька
Ґертруда Стайн (1874–1946) – американська письменниця-авангардистка, що прожила більшу частину життя у Франції. Наведений у романі рядок – перифраз відомої цитати Г. Стайн «Rose is arose is arose is arose», значення якої – всі речі такі, як є, як їх не називай.