Чоловіче тіло у традиційній культурі українців - Ірина Ігнатенко

Скачать книгу

дай, дівчино, бочки

      Посолити огірочки.

      Існували й еротичні загадки, розгадкою яких був «огірок», хоча могло читатися й інакше: «Покладу тверде, вийму м’яке, із кінця – кап-кап» (солоний огірок).

      Не менш відомим рослинним символом був і «перчик»:

      Ішла баба по перець,

      Припер її дід до дверець.

      Ой ти, діду, цить, сиди,

      Нащо тобі ще біди?

      – Ой бабуню, цить, мовичи,

      давай перцю утовчи!

      Цікаво, що словосполучення «дівок перчити», «товкти перець», «утовкти перцю» тощо в українському фольклорі означало здійснювати статевий акт.

      Не менш відомим замінником виступала й «кукурудза» або «качан»:

      Ой чи чула, чи не чула,

      Як я тебе кликав?!

      Як я тобі кукурудзу

      попід носа тикав?

      Де я тебе посаджу, моя кукурудзо?

      Бо на печі гаряче, на припичку вузько.

      Ой качан-качаночку,

      Качай мене щораночку,

      В мене шкура овечая —

      Качай мене щовечора.

      Покотив, повалив,

      З дівки жінку зробив,

      Із пирога – паляницю,

      Зі дівчини – молодицю.

      Вже мій качан розвивається,

      У червоні чобітки узувається!

      Що я його за стебло,

      То він мене за стегно!

      Що я його за вершок,

      То він мене за чубок!

      Що я його за литку,

      То він мене за цицьку!

      Ой качане, качане,

      За що ж мене качаєш,

      За що ж мене качаєш,

      В мене кунки шукаєш?

      В українських сороміцьких піснях овочем, що символізує чоловіка, його інтимну силу, може виступати й буряк, а словосполучення «буряченьки садити», «піти на буряки», «червоний буряк до білого тіла» означають статевий акт.

      Випили пиво, викотили бочку,

      Вживали, виморгали в пана-свата дочку,

      Положимо спати на білій кроваті!

      Ми ж її не манили, сама вона хтіла

      Червоного бурякадо білого тіла.

      Через продовгуватість, витягнутість статевий чоловічий орган нагадував і колос, тому зустрічаємо й назву «колосок»:

      Гусак гуску кличе,

      Крізь тин колосок тиче:

      – Ой ти, гуско моя,

      Ти голубка моя,

      На тобі колосок з’їсти,

      Пусти мене на черево злізти!

      Устим Кармелюк. В. А. Тропінін

      Окремо слід сказати про дуб, який загалом мав багатогранну символіку. Насамперед дуб у міфопоетичній картині світу – чоловічий символ самого Всесвіту: верхівка – небо, стовбур – земля, коріння – потойбіччя. Дуб асоціювався з чоловічим началом, міццю, силою, пружністю, стійкістю. У фольклорі козак і дуб завжди поруч, асоціюються один з одним:

      Таки дуб, таки дуб, таки зелененький!

      Таки був, ночував козак молоденький!

      Шелестить, шелестить по дубині…

      З ким я буду спати нині?

      – Ой

Скачать книгу