Чоловіче тіло у традиційній культурі українців - Ірина Ігнатенко

Скачать книгу

коморі з бугаєм застала.

      Бугай утікає, штани підтягає,

      А Мелаха да Марусю за коси тягає.

      Ой ходила по садочку,

      По зеленім барвіночку,

      Набачила, бідная,

      На улиці бугая,

      Як стало вечоріти,

      Стався бугай волочити

      Сюди-туди по вулиці,

      Де хороші молодиці.

      А дівчина твердо вснула,

      Ворітечок не примкнула.

      А як бугай перескочив,

      До дівчини ся приточив.

      Ой бубу, бубу, бубу,

      Тепер ся я іздобу

      Вона його за чуприну:

      – Ходи сюди, скурвий сину,

      Запряжу тебе в ярмо.

      – Ой я бугай не до праці,

      Рад би-м тільки молодиці.

      Доречно згадати й еротичні загадки з фігуруванням бика: «Стоїть корова – на її дірка здорова, підійшов бик – у дірку штрик!» (відгадка: замок і ключ).

      Цікаво, що бик вживався на означення чоловічого начала не лише в українців. Приміром, так він фігурує і в «Рігведі» – одному з чотирьох канонічних текстів індуїзму. Роги бика, як символ чоловічої сили, трапляються на чоловічих статуетках і шоломах воїнів енеоліту та рицарів Середньовіччя. Серед назв птахів, які в сороміцьких піснях та назвах означали статевий чоловічий орган першість посідають півник/когут, журавель і соловей:

      Та внадився (повадился) журавель.

      Та до наших конопель,

      Таки, таки, журавель,

      Таки, таки, цибатий,

      Таки, таки, носатий…

      Летів журавель із лева доньки,

      Просив ступки[24] у пані матінки.

      – Моя ступка не порожня —

      Товче шляхта подорожня.

      Як унадився, як унадився журавель,

      Та й до бабиних, та й до бабиних конопель.

      А вже я тому, а вже я тому журавлю

      Та києм ніжки, та києм ніжки переб’ю,

      Щоб не ходив би, щоб не ходив би журавель,

      Не толочив би, не толочив би конопель.

      До слова: «толочити коноплі» завуальовано означало – здійснювати статевий акт, бо обробка цих рослин потребувала биття й тертя.

      Ой, мілка моя,

      Покажи воронку,

      А я ж тобі солов’я

      Красную головку.

      Цюнка Марунка по кропиві ходила,

      Цюнку згубила.

      Кури сокочуть,

      Цюнку волочать.

      А мій милий когутеньку,

      Верни мені потюненьку,

      Бо то моя.

      А той півень, півень, півень

      Нашу курку пірив, пірив,

      Нашу курку чубатую

      Під стріхою, під хатою.

      На тім боці, на толоці

      Пасе баба півня:

      Як ударе по залупі —

      Полетіло піря!

      У записах відомого етнографа В. Гнатюка є жарт «Когут на продаж»: чоловік виніс продавати молоко й присів, поставивши молоко поруч, штани були роздерті, а звідти виглядав член. Жінка, проходячи повз, запитала: «Когута поїш чи продаєш?»

      Назви на означення статевих органів, запозичені з рослинного

Скачать книгу

<p>24</p>

Ступка – одна з народних назв жіночого статевого органу.