LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – Послухайте, Наомі, – скрикнув Брид, – ми вже півроку не мали жодного нещасного випадку! Якщо впадете – зіпсуєте нам звітність!

      Міс Наомі Фауст була веселою, сухенькою старою. Вона, мабуть, працювала на доктора Брида майже все його життя та й своє життя теж.

      – Я ударостійка, – засміялась вона. – Але, коли б я навіть і впала, різдвяні ангели мене б підхопили.

      – Траплялося так, що вони не встигали!

      З ліхтарика звисали дві паперові стрічки, також складені гармошкою. Міс Фауст смикнула одну з них, і стрічка розгорнулась у довгу смугу з написом.

      – Тримайте, – міс Фауст подала доктору Бриду вільний кінець стрічки, – розгорніть її повністю та пришпильте до дошки оголошень.

      Брид слухняно виконав доручення, відійшов на крок, щоб прочитати напис на стрічці.

      – Мир на Землі! – радісно вигукнув він.

      Міс Фауст злізла зі столу, тримаючи кінець другої стрічки, і розгорнула її.

      «У людях благовоління!» – ось що було написано на другій стрічці.

      – Їй-бо, – хихикнув Брид, – навіть Різдво вони спромоглися дегідратувати! Але приміщення має святковий вигляд, справді святковий.

      – Я також не забула придбати шоколадки для дівчат, – додала міс Фауст. – Чи ви пишаєтеся мною?

      Доктор Брид плеснув долонею по лобі, засмучений власною безпам’ятністю.

      – Хвалити Бога! Я зовсім про це забув.

      – Не можна забувати, – сказала міс Фауст. – Це вже стало традицією: доктор Брид та шоколадки для дівочого гнізда на Різдво.

      Стара пояснила мені, що «дівоче гніздо» – це друкарське бюро в підвальному приміщенні лабораторії.

      – Дівчата обслуговують усіх, хто веде робочі записи на диктофоні.

      Протягом цілого року, розповіла вона, дівчата слухають диктофонні записи – безликі голоси вчених. Записи приносять дівчата-кур’єри. Лише раз на рік вони покидають монастир з бетонними стінами, щоб посвяткувати й одержати свої шоколадки від доктора Ейси Брида.

      – Вони також служать науці, – підтвердив Брид, – якщо навіть і не розуміють ані слова з того, що друкують. Благослови їх Боже, усіх благослови!

      18

      Найцінніша річ у світі

      Коли ми увійшли до кабінету доктора Брида, я спробував зібратися з думками, щоб провести пристойне інтерв’ю. Але мої розумові здібності все ще не покращали. Отож, коли я почав розпитувати доктора Брида про день бомби, виявилося, що ділянка мого мозку, відповідальна за зв’язок із громадськістю, затьмарена алкоголем і паленим котячим хутром. Яке б запитання я не ставив, виходило, що я вважаю творців атомної бомби злочинцями, що сприяли найжорстокішому вбивству.

      Спочатку це здивувало Брида, потім образило. Він відсунувся від мене й пробурчав:

      – Як я бачу, ви не дуже полюбляєте вчених.

      – Це не зовсім так, сер.

      – Але всі ваші запитання спрямовані на те, щоб я був змушений визнати, що вчені – це безсердечні, безсовісні, обмежені бовдури, байдужі до долі решти людства, а може, навіть не належать до роду

Скачать книгу