LITMIR.BIZ

Скачать книгу

свої знання, а ти навчиш його керувати колесом. До речі, це австралійське колесо, тобто повертається воно проти годинникової стрілки.

      – А це важливо? – спитав я.

      – Нє. Але я подумав, що тобі буде цікаво. Їх таких декілька штук усього на всі Штати лишилося. У нього є дві швидкості: повільно і дуже повільно.

      – Бо це старенький атракціон.

      – В яблучко. – Він продемонстрував, як працює довгий важіль, який пересував у мене на очах того дня, коли я отримав роботу, а потім сказав, щоб я взявся за гумову ручку важеля. – Відчуваєш, як він клацає, коли перемикається?

      – Так.

      – А так зупиняєш. – Він накрив мою руку своєю і перевів важіль уперед до кінця. Цього разу клацнуло відчутніше, і велетенське колесо одразу ж зупинилося. Кабінки легенько гойдалися. – Поки що все зрозуміло.

      – Здається, так. Слухайте, а мені не потрібен дозвіл чи якась ліцензія, щоб керувати цією махиною?

      – Але ж права в тебе є?

      – Так, видані штатом Мен, але…

      – У Південній Кароліні від тебе не вимагається нічого, крім чинних водійських прав. Згодом введуть якісь обмеження, так завжди буває, але цього року принаймні достатньо і прав. А тепер будь уважний, бо я розказуватиму про найважливіше. Бачиш ту жовту смугу на боці корпуса?

      Я бачив. Вона була якраз праворуч від пандуса, що вів до атракціону.

      – На дверцятах кожної кабінки є перевідна картинка з зображенням веселого песика. Коли побачиш, що песик порівнявся з жовтою смугою, зупиняй, і кабінка стане так, щоб люди могли зійти. – Він знову пересунув важіль вперед. – Бачиш?

      Я підтвердив.

      – Поки колесо не нахнябиться…

      – Що?

      – Не заповниться. «Нахняблений» означає повний. Не питай чому. Так от, поки колесо не нахнябиться, ти перемикаєш з «дуже повільно» на «стоп». А коли в усі кабінки наб’ється люду – а так воно й буде, якщо літо виявиться хорошим, – переводь важіль на звичайну повільну швидкість. У них є чотири хвилини. – Він показав на радіоприймач у валізі. – Це мій брехунець, але правило таке: коли керуєш атракціоном, контролюєш музику. Дивись тільки, щоб не було гучного року – ну там, «Ху», «Зеп», «Стоунз», – поки сонце не сяде.

      – Зрозуміло. А як їх висаджувати?

      – Так само. Дуже повільно, стоп. Дуже повільно, стоп. Завжди вирівнюй жовту смужку з веселим песиком, і кабінка опинятиметься чітко навпроти пандуса. У тебе повинно виходити десять повних обертів на годину. Якщо колесо щоразу буде повне, це майже сімсот відвідувачів, тобто майже д-нота.

      – А по-нашому?

      – П’ятсот.

      Я невпевнено подивився на нього.

      – Мені ж не доведеться тут стояти, правда? Тобто це ваш атракціон.

      – Малий, це атракціон Бредлі Істербрука. Як і решта. А я лише працівник, хоч і служу тут уже кілька років. В основному цим підйомником керуватиму я,

Скачать книгу