Син - Ю Несбьо

Скачать книгу

права на адвоката, але відповідав на кожне запитання практично односкладово. Зрештою, Вестад вдався до тактики прямих запитань, що передбачали тільки «так» або «ні». Схоже, тактика спрацювала. Ще б не спрацювала! Чоловік давав цілковите зізнання. Але такий результат здавався неправильним. Вестад переглядав розкладені перед ним фотографії. Верхня частина мозкового черепа жінки була відпиляна і відвалилася набік так, що трималась при голові лише на клапті скальпа. У розпилі виднілась поверхня головного мозку. Інспектор давно відкинув ідею, буцімто, дивлячись на людей, можна визначити, на яке зло вони здатні. Але цей чоловік, він… у ньому не відчувалось тієї крижаної відчуженості, агресії чи просто тупості, які Вестад звик знаходити в інших холоднокровних убивць.

      Інспектор відкинувся на спинку стільця.

      – Чому ви зізнаєтесь у цьому?

      Чоловік стенув плечима.

      – ДНК на місці злочину.

      – Звідки вам знати, що ми її там знайшли?

      Чоловік торкнувся свого довгого густого волосся, яке в’язничне начальство, якби вважало за потрібне, могло б наказати підстригти.

      – Я своє волосся всюди залишаю. Випадає. Побічний ефект тривалого зловживання наркотиками. Тепер я можу йти?

      Вестад зітхнув. Зізнання. Технічні докази з місця злочину. То чому його досі обсідають сумніви?

      Він нахилився до мікрофона, що стояв між ними.

      – Допит підозрюваного Сонні Лофтуса припинено о 13.04.

      Він побачив червоний вогник і зрозумів, що офіцер у кімнаті стеження вимкнув записувальну апаратуру. Вестад підвівся і відчинив двері так, щоб співробітники в’язниці могли увійти, зняти з Лофтуса наручники і відвезти його назад у Статен.

      – Яка ваша думка? – запитав офіцер, коли Вестад зайшов у кімнату стеження.

      Думка? Вестад надів куртку і різким рухом, роздратовано застебнув блискавку.

      – Він не дав мені нічого для обдумування.

      – А щодо сьогоднішнього ранкового допиту?

      Вестад знизав плечима. Перед тим приходила подруга потерпілої. Згідно з її свідченнями, потерпіла, Еве Морсанд, розповідала, що її чоловік, Інве Морсанд, звинуватив її в подружній невірності і погрожував убити. Еве Морсанд була не на жарт налякана. Зокрема й тому, що чоловік мав серйозні підстави для підозр: вона зустріла іншого і мала намір залишити чоловіка. Важко вигадати більш класичний мотив для вбивства. А як щодо мотивів хлопчини? Жінка не була зґвалтована, нічого з будинку не викрадено. У ванній було зламано аптечку, і чоловік стверджував, начебто зникли деякі снодійні засоби. Але навіщо людині, що, судячи зі слідів від ін’єкцій, мала легкий доступ до важких наркотиків, морочитись заради жалюгідних снодійних таблеток?

      Негайно поставало наступне запитання: навіщо слідчому, маючи на руках підписане зізнання, непокоїтись про такі дрібниці?

      Йоганнес Холден драїв підлогу перед камерами, коли у крило А увійшли два тюремних наглядачі, ведучи хлопця.

      Хлопець усміхався. Попри наручники, здавалось, він

Скачать книгу