ТОП просматриваемых книг сайта:
Син. Ю Несбьо
Читать онлайн.
– Але навіть у цьому випадку, – вів своє головний інспектор, – чи справді намірявся Волан залишити цьому закладу все своє майно?
Марта стенула плечима.
– Я сумніваюся, що того майна було надто багато. Ви звернули увагу на дату поруч з його підписом?
– Він написав листа вчора. Ти думаєш, він зробив це, знаючи, що скоро помре? Ти хочеш сказати, він покінчив із собою?
Марта замислилась на мить.
– Я не знаю.
Висока худорлява жінка знову відкашлялась.
– Сімейні розриви, наскільки я знаю, нерідко бувають причиною самогубства у чоловіків, старших за сорок.
У Марти промайнуло в голові, що тиха жіночка, либонь, не просто знає, а володіє щодо цього точною статистикою.
– Він не видавався пригніченим? – запитав Симон.
– Не настільки, щоб назвати це справжньою депресією, я б сказала.
– Для суїцидальних типів не рідкість – накласти на себе руки саме тоді, коли вони виходять з депресії, – проказала висока жіночка таким голосом, ніби читала з книжки.
Співрозмовники запитально подивились на неї.
– Фаза депресії часто поєднується з апатією, яка позбавляє особу ініціативи, необхідної для вчинення самогубства.
Звуковий сигнал повідомив, що вона отримала текстове повідомлення.
Хефас повернувся до Марти.
– Чоловік середніх років, якого спровадила з дому дружина, пише нотатку, яку можна розглядати як прощальний лист до вас. То чому ж його смерть – не самогубство?
– Я не кажу, що це не так.
– Але?
– Він здавався наляканим.
– Чого він боявся?
Марта знизала плечима. Вона вже питала себе, чи не створює сама собі непотрібні проблеми.
– Пер був людиною з чорним минулим. Він цього, власне, й не приховував. За його власними словами, він став священиком тому, що прощення йому потрібне було більше, ніж більшості людей.
– Мова йде про такі речі, що не кожен би йому пробачив?
– Про такі, що ніхто не пробачив би.
– Розумію. Ми говоримо про той тип гріхів, у якому духовенство представлене аж надміру?
Марта не стала відповідати.
– Через це дружина його витурила?
Марта вагалась. Цей чоловік здавався вдумливішим за решту полісменів, яких вона зустрічала. Та чи означає це, що йому можна довіряти?
– У моїй роботі, головний інспекторе, навчаєшся мистецтва прощати непростиме. Звісно, можливо, що Пер, у кінцевому рахунку, не зміг пробачити собі й саме тому обрав саме такий вихід. Але також можливо, що…
– Хтось… скажімо, батько дитини, яка зазнала насильства, хотів уникнути висунення звинувачень, що пов’язане із заподіянням повторної травми жертві. Хтось