LITMIR.BIZ

      Митець – творець прекрасного.

      Розкрити себе і втаїти митця – цього прагне мистецтво.

      Критик – це той, хто спроможний передати в інший спосіб або в іншому матеріалі своє враження від прекрасного.

      Найвища, як і найнижча, форма критики – це різновид автобіографії.

      Ті, що в прекрасному вбачають бридке, – люди зіпсуті, які, однак, не стали через те привабливі. Це вада.

      Ті, що в прекрасному здатні добачити прекрасне, – люди культурні. У них є надія.

      Але справжні обранці ті, для кого прекрасне означає лише одне: Красу.[2]

      Немає книжок моральних чи неморальних. Є книжки добре написані чи погано написані. Ото й усе.

      Ненависть XIX сторіччя до Реалізму – це лють Калібана,[3] що побачив свою подобу в дзеркалі.

      Ненависть XIX сторіччя до Романтизму – це лють Калібана, що не побачив своєї подоби в дзеркалі.

      Моральне життя людини – для митця лише частина об’єкту. А моральність мистецтва полягає в досконалому використанні недосконалих засобів.

      Митець не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безперечні істини.

      Митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання митця призводять до непрощенної манірності стилю.

      Митець не має нездорових нахилів. Йому дозволено зображувати все.

      Думка і мова для митця – знаряддя мистецтва.

      Розбещеність і чеснота для митця – матеріал мистецтва.

      З погляду форми за взірець усіх мистецтв править мистецтво музики. З погляду почуття – вмілість актора.

      У будь-якому мистецтві є і прямозначність, і символ.

      Ті, що силкуються сягнути поза прямозначність, ризикують.

      Ті, що силкуються розкрити символ, ризикують також.

      Глядача, а не життя – ось що, власне, відображує мистецтво.

      Суперечки з приводу мистецького твору свідчать, що цей твір новий, складний і життєздатний.

      Коли критики розходяться в думках – значить митець вірний собі.

      Можна дарувати тому, хто робить корисну річ, – доки він не захоплюється нею. Єдине виправдання того, хто робить некорисну річ, – його безмірне захоплення нею.

      Будь-яке мистецтво не дає жодної користі.