LITMIR.BIZ

Гектор Г’ю Манро (1870–1916) – англійський письменник, журналіст і публіцист, один із основоположників літератури «чорного гумору». Свої короткі сатиричні оповідання – гротескні, почасти абсурдні, іноді містичні – він публікував під псевдонімом Сакі (мовою фарсі це слово означає «виночерпій»). Досконала фраза, злегка цинічна іронія в дусі Оскара Вайльда і сюжети, що нагадують сюжети оповідань О. Генрі, принесли письменникові величезну популярність. Перед читачем відкривається сповнена жорстокої іронії панорама Едвардіанської епохи – періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досягла процвітання, – але за цим благополуччям уже бовванів привид загальноєвропейської катастрофи.

Подробнее

Цикл «Пустотливі оповіді» – іронічна стилізація під новели епохи Відродження, що створена Бальзаком у 1832-1837 роках. Великому майстру вдалося відтворити духовний світ людей пізнього Середньовіччя. Всупереч модному в той час смутному романтичному песимізму, в цих новелах б’є ключем істинно галльська жвавість, виблискує раблезіанський гумор, а описам витончених і забавних любовних утіх героїв міг би позаздрити навіть Джованні Бокаччо. Недарма сам Бальзак, оцінюючи своє творіння, не раз повторював: «Якщо щось і залишиться після мене, так це "Пустотливі оповіді"».

Подробнее

Історія світової літератури знає не так уже й багато справжніх майстрів короткого оповідання. Серед них такі уславлені імена, як Антон Чехов, Акутагава Рюноске, Орасіо Кірога, Сакі, Стівен Кінг. Сюди ж із повним правом зараховують і Вільяма Сідні Портера, який обрав собі літературний псевдонім О. Генрі (1862-1910). Кожне його оповідання – лише кілька сторінок, та вони сповнені несподіванок і сюжетної дотепності, яскравих характерів, тонкого гумору і справжніх почуттів. Це воістину «найвищий пілотаж» літератури: досконала майстерність і життєва правда, простота й довершеність стилю, так би мовити, «в одному флаконі».

Подробнее