Елла - Рус Пренс

Скачать книгу

говорить правду. Батько вчив, що контракт потрібно виконувати до кінця хто б не був ціллю, але їй і справді хотілось допомогти цим людям. Тим більше, що батько лукавив і вибирав справжніх наволочей для своїх цілей.

      – Гаразд я на вашій стороні. – промовила Джеффрі, не до кінця вирішивши чи правильно вона вчиняє.

      Ізі сходом сонця Джеффрі залишила поселення. Знову перевдягнувшись у сукню. Разом з Ренделом вони грали в мовчканку поки не покинули місто.

      Виїхавши за поселення шахтарів, дівчина голосно так, щоб чули воїни лорда які їх супроводжують, розповіла про успішне виконання замовлення. Рендел же не зводив очей з дівчини, дивлячись так не мов хотів протерти дірку в ній. Помітно, що чоловік нервує.

      Лорд зустрів їх із широкою посмішкою, обнявши Рендела Бредфорда і, подякувавши дівчині за бездоганне виконання замовлення.

      – І як все пройшло? Без ускладнень? – виставивши гнилі зуби на показ, запитав лорд Джон Мортон.

      – Так. Все прекрасно. – спокійно відповіла Джеффрі, відвівши погляд не так як від нервозності, як від неприємної посмішки лорда.

      – Пропоную відсвяткувати у моєму шатрі. Рендел, попроси принести найкращого вина і приєднуйся до нас.

      В наметі лорда уже накрили невеликий стіл з різними стравами. Слуги принесли два келихи вина і лорд підняв тост за Джеффрі. Зробивши маленький ковток, Джон Мортон постав напій, вийшов з намету, пообіцявши за мить повернутись. Жінка швидко озирнулась довкола і додала в напій лорда кілька крапель прозорої рідини.

      – Ну що ж продовжимо. – радісно промовив Джон, увійшовши до намету. – А ось і головна страва.

      Слуги внесли накриту велику срібну таріль на такому ж підносі прикрашену гербом лорда – два схрещені мечі.

      Лорд уже підніс келих, щоб зробити ковток, але раптово зупинився.

      – Відкрийте, спробуйте нову страву. Мої повари старалися саме для вас. Добре смакує з кисло-солодким соусом.

      Джеффрі нічого не залишалось як виконати пропозицію лорда. Вона поволі підняла кришку і з жахом відсахнулась. На тарілці знаходилась голова Рендела із закривавленими отворами замість очей. Вуха мерця прикрашали листя салату. Дівчина відійшла в сторону, впавши на коліна, намагаючись не проблюватись.

      Раптово вбігли солдати, намет розкрився і Джеффрі потрапила в чергову пастку, на цей раз в оточені більше тридцяти воїнів.

      – Як же я не люблю коли мене зраджують. – Джон Мортон вилив вино на землю. – Рендел недовго нам послужив, дуже необачно з його боку було відправити вістку королю. І саме прикре те, що людина твого роду заняття, перейшла на їхню сторону, я гадав, такі як ти виконують замовлення сумлінно і якщо беруть оплату то закінчують справу до кінця. А тепер мені доведеться убити всіх у тому проклятому місті.

      – Іссе! – голосно промовила жінка перед тим як кинути один з чергових флаконів в землю.

      Яскраве світло засліпило всіх оточуючих, піднявся густий клубок диму з якого вибігло два білосніжних тхора, розчиняючись в просторі,

Скачать книгу