Скачать книгу

похизуватись уловом, хтось розбагатіти на необачному покупцю.

      В такому натовпу завжди було чим поживитись, особливо малим хлопчиськам які могли поцупити кілька зайвих монет у зівак.

      Один чоловік видався доволі спритним і спіймав злодюжку за руку. Малий хлопчисько зчинив такий гамір, що здавалось це його обікрали. Сльози текли рікою по обличчю хитрого хлопчиська і моряки які уже зрання промочили горлянки не одним келихом вина викинули в море в нічому невинного чоловіка.

      – Вибачте, я шукаю свого дядька, Едварда Фрімена. Ви знаєте де його можна знайти? Він один з рибалок. – запитала Елла в одного з продавців, на що той лише у відповідь вказав пальцем на чоловіка навпроти, не маючи змоги відповісти так як ось-ось мав луснути від сміху.

      – Доброго дня. Ви не знаєте Едварда Фрімена?

      – А ти ким йому приходишся? – промовив літній чоловік, пильно окинувши оком.

      – Я його племінниця.

      – Не знав, що в старого Еда є родичі. Вибач, дитино, але Ед уже з тиждень як зник. Останнім часом люди часто зникають. – чоловік схопив рибу за зябра і увігнав в неї ніж. – Говорять море прибрало його до себе.

      – Море? – здивовано запитала чаклунка, скривившись від тельбухів які старий продавець жбурнув під ноги Еллі. – Я помітила як море тут прямо з берегу вихоплює людей.

      – Дитино, ти звідки впала? В нашому місті і не таке відбувається. Не так давно зникло кілька дівчат. І хтось розпустив чутки, що в місті з’явився чаклун який поїде серця молодих дівиць. – чоловік одним махом ножа відрубав голову рибині які повільно скотилась по прилавку. – Та все ж доля старого Еда мене бентежить. Тим більше коли його родичі з’являються от так зненацька.

      – Я довго подорожувала і тільки зараз випала нагода навістити…

      – Як зручно і саме вчасно. – промовив чоловік, злісно нахмуривши лоба.

      – Я б хотіла оглянути його дім.

      – Можеш, але з тобою піде мій син. Люди різні бувають. Я приглядаю за майном Еда і надіюсь, що він знайдеться, а якщо ні, – чоловік пильно поглянув на дівчину. – то мій син нарешті перебереться з дружиною у власну домівку. А ти схожа на злодюжку: вся в чорному, штані чоловічі. Я радий, що за Еда переживають родичі, але в твої роки потрібно уже дітей глядіти, а не блукати в пошуках дядька, який за тридцять років, які я його знаю, ні разу про тебе не обмовився. Тим більше коли на кому стоїть його майно.

      – Не переживай. – чемно відповіла Елла, ніяк не відреагувавши на випад чоловіка. – Мене не цікавить його майно, на відмінно від тебе.

      – Джек! Джек, де тебе носить?

      – Так, батько.

      – Відведи цю дівчину до будинку Фрімена. Вона говорить, що він її дядько, але якщо щось потягне – викинь її в море. – наказав чоловік, молодому русявому хлопцеві років дев’ятнадцяти.

      – Приємний в тебе батько. – порушила тишу Елла, коли вони відійшли подалі від ринку.

      – Він ніколи не виділявся доброзичливістю тай пан Фрімен був …є його гарним другом.

      – Ти не знаєш як він зник?

      – Ні. Одного

Скачать книгу