LITMIR.BIZ

Скачать книгу

сподіваюся, ви знаєте, де мій золотий таз? – з надією запитала Кейка.

      – І цього не знаю, – відповів Війон. – Мені вистачає турбот з власним посудом, до чужого мені байдуже.

      Бачачи таке невігластво, пан Жаба вирішив прямувати далі в надії, що в іншому місці зустріне більше поваги.

      – Зустріти б Чарівника, – міркувала вголос Кейка, йдучи стежкою слідом за своїм супутником. – Якщо він городньому страшилу дав мізки, то мій таз він і поготів знайде!

      – Тьху! – пан Жаба з серцем сплюнув під ноги. – Я розумніший всякого чарівника! Покладись на мене! Я знайду твій таз, де б він не був!

      – Якщо ми не знайдемо його, серце моє розірветься від горя! – схлипнула Кейка.

      – А навіщо тобі саме цей таз? – поцікавився пан Жаба. – Хіба будь-який інший не годиться?

      – Цей таз, – пояснила Кулінарка, – дістався мені від матері, а матері – від її матері. Це найдавніший таз на всьому плоскогір’ї! А тепер мій дорогоцінний, мій чарівний таз вкрали!

      – Чарівний? – здивувався пан Жаба.

      – Так, чарівний! Я завжди мила в ньому посуд і жодна страва в ньому не пригорала! Все, що готувала, виходило дуже смачним! Того ранку, коли він пропав, я саме пекла печиво. Воно згоріло дотла! А друга порція вийшла просто неїстівною, тож довелося її викинути! Тільки з третього разу я спекла щось схоже на печиво й узяла його в дорогу. Погодьтеся, таке спече будь-яка жінка! Якщо чарівний таз не знайдеться, я ніколи, ніколи не зможу готувати так смачно, як раніше!

      – У такому разі, – зітхнув пан Жаба, – ми просто зобов’язані знайти твій дорогоцінний таз!

      Друзі Озми розгублені

      – Невже Озма пішла й узяла із собою Чарівну картину? – губилася в здогадах Дороті.

      Подружки гуляли в саду, а непосида Латочка, як завжди, скакала навколо них так, що її руде волосся розвівалося на вітрі.

      – А може, Озму вкрали? – раптом випалила картата лялька. – І Чарівну картину теж, щоб ніхто не знайшов принцесу!

      – Не вигадуй! – обірвала її Дороті. – Озму всі люблять! Хто посміє її образити?

      – Хіба ти знаєш усіх? – засумнівалася Латочка. – У Країні Оз є такі куточки, про які навіть Озма нічого не знає!

      – Що за дурниці ти верзеш! – гримнула на неї Бетсі.

      – Стривай, – перервала подружку Дороті, – раптом вона має рацію? А якщо десь збереглися ще злі чарівники та відьми? Щоправда, відомостей про це немає.

      Саме в цю хвилину до саду заїхав Чарівник верхи на Дерев’яній кобилиці.

      – Ну що, знайшлася Озма? – насамперед запитав він.

      – Ще ні.

      – А що в Глінди?

      – У Глінди пропала Велика книга подій! Викрадено всі чарівні інструменти!

      – Нечувано! – жахнулася Дороті. – Хто це міг зробити?

      – Гадки не маю, – відповідав Чарівник. – Я приїхав за власними інструментами, відвезу їх Глінді, з ними вона швидше виявить злочинця.

      – Швидше ж, Чарівнику, не можна втрачати ні хвилини! – квапили його дівчатка.

      Чарівник

Скачать книгу