LITMIR.BIZ

Скачать книгу

поглядали на юрбу, що зібралася внизу. Тоді екіпаж літака скинув униз невелику трубку з прив’язаним до неї довгим шматком тканини. У трубці – телеграми з борту літака та кошти на їхню відправку. Як потім з’ясувалося, телеграми з Вітебська таки відправили до Києва…

      – Вилетіли з Петрограда близько першої ночі – завдяки білим ночам. Погода була безвітряною, лише, спускаючись в Орші, літак потрапив у смугу повітряних течій, була вже дев’ята ранку, очікувався спекотний і задушний день. Літак кидало навсібіч, але посадка в Орші виявилася вдалою, – розпочав їхній перший свідок та мовив далі:

      – Усі розпитували, куди ми летимо і як змогли здійняти у повітря такий велетень. Купа людей, квіти… Ми мусили поспішати – накачати у баки шістдесят п’ять пудів бензину – це не жарт. Сікорський оглядав поле, з якого мали злітати, і воно його не тішило. Вузька смуга – п’ятдесят кроків у ширину і чотириста – в довжину, а далі – урвище і хвилі річки! А проте, він вирішив, що ми зможемо злетіти, і лихий поплутав нас усіх погодитися. Далі маршрут пролягав над лісами й озерами, а отже, слід очікувати на потужні повітряні течії. Розігнали літак і відірвалися від землі над самим урвищем – досі пам’ятаю, – він усміхнувся, ковтнув кави.

      – Мали б прилетіти до Києва до опівночі, – мовив далі він, – але я побачив, що лопнула трубка, яка подавала бензин у мотор; мотор зупинився, бензин, що вже пролився на крило, спалахнув.

      – І що далі? – збентежено запитала Міра, перш ніж Тарас Адамович встиг утрутитися.

      – Подалися з вогнегасниками на крило, – відповів пілот.

      – Але як?

      – Є вихід із кабіни на крило – якраз для таких випадків. А ще, звичайно, для того, щоб вразити публіку – в Києві ми літали над аеродромом, стоячи на крилі.

      – Як щодо екскурсії на крило? – запитав Тарас Адамович. – Гадаю, це безпечно, поки літак на землі.

      – Хтозна, – усміхнувся авіатор, – з літаками неможливо передбачити, що безпечно, а що ні.

      Але пілот провів гостей до вузького виходу з кабіни, що вів на нижні крила апарата.

      – Саме ці виходи і дають пілотам доступ до моторів. Літак конструювали таким чином, щоб пілоти могли лагодити його під час польоту. З одномоторними монопланами чи біпланами такий фокус не вдасться. Певно, тому заздрісники з легкої авіації верзуть нісенітниці про «Гранд» і «Муромців» Сікорського.

      – Заздрісники? – встиг уточнити Тарас Адамович, перш ніж звідкись знизу пролунав зляканий дівочий зойк.

      Поручик і слідчий озирнулися у бік кабіни, де мала стояти Міра, й остовпіли – дівчини на крилі не було.

      – Зі мною все гаразд, – почувся не надто впевнений голос Міри звідкись з-під черева літака. Тарас Адамович зітхнув із полегкістю, відганяючи думку про те, чи часто падав зі свого коня Белерофонт, коли вчився на ньому літати.

      IV. Агата

      Лишень п’ять сантиметрів підбору, м’які чобітки з козячої шкіри. Міра з Вірою шили їх на замовлення у похмурого неговіркого шевця, який приховував майстерню на Паньківській

Скачать книгу