LITMIR.BIZ

Скачать книгу

сфери. Після кожного року діяльності думи управа готувала фінансовий звіт, у якому відбивався реальний стан речей й окреслювалося позитивне чи негативне сальдо – різниця між прибутками та витратами. Тепер трохи детальніше про міські фінанси на початку XX ст.

      Прибутки міста. Закон про міське самоврядування встановлював стійке джерело наповнення – оцінювальний збір не більше за 10 % чистого прибутку з нерухомості. Інші надходження з’явилися в процесі діяльності міської управи. Скарбницю міста наповнювали кошти з надання в оренду або продажів міського майна (землі та приміщень) і від зборів із документів на право торгівлі й заняття промислами. Окремо йшлося про збір із власників трактирів, постоялих дворів, квартиронаймачів, з утримувачів коней, екіпажів і т. п. Будь-який місцевий збір чи мито дума могла запровадити за умови схвалення його міністром внутрішніх справ.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Київське, Подільське й Волинське генерал-губернаторство – адміністративно-територіальна та політична одиниця Російської імперії в 1832–1914 рр., до якої входили території трьох губерній Правобережної України – Київської, Подільської та Волинської.

      2

      Іваненко О. Культурно-освітнє життя поляків на теренах Київського, Подільського і Волинського генерал-губернаторства (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – 2015. – Вип. 24. – С. 26–44.

      3

      Шандра В. Мова як засіб формування національної ідентичності // Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914). Збірник документів і матеріалів / Відп. ред. Г. Боряк; упоряд. Г. Боряк, В. Баран, Л. Гісцова, Л. Демченко, О. Музичук, П. Найденко, В. Шандра; НАН України, Ін-т історії України; Укрдержархів, ЦДІАК України. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – C. X–XXXII.

      4

      Київський клуб російських націоналістів – антиукраїнська організація, яка діяла у Києві протягом 1908–1917 років. Належала до «Російського національного союзу». Її члени вважали українську мову жаргоном, а українську історію – вигадкою. До клубу входило чимало представників київської інтелектуальної та культурної еліти.

      5

      Шандра В. Мова як засіб формування національної ідентичності // Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914). Збірник документів

Скачать книгу