Скачать книгу

шкіряній палітурці. Перегорнувши її, він відшукав потрібний рецепт і сказав:

      – Ще мені потрібна фляжка води з темного колодязя.

      – Що це за колодязь? – запитав хлопчина.

      – Колодязь, у який ніколи не потрапляє денне світло. Воду треба налити так, щоб на неї не впало світло, й доставити мені.

      – Я дістану води з темного колодязя, – сказав Оджо.

      – Також мені знадобляться три волосини з хвоста Вузі, а ще крапля олії з тіла живої людини.

      Оджо замислився.

      – А хто такий Вузі? – запитав він.

      – Це якась тварина, але описати її не можу, бо ніколи не бачив.

      – Якщо я знайду Вузі, то дістану три волосини з його хвоста, – сказав Оджо. – А хіба в людині є олія?

      Кривий Чаклун про всяк випадок ще раз глянув у книжечку.

      – Так сказано в рецепті, – відгукнувся він. – Тож треба дістати все зазначене в ньому, інакше суміш не спрацює. Книга говорить не «кров», а саме «олія». Отже, потрібна олія.

      – Тоді я знайду її.

      Кривий Чаклун задумливо подивився на хлопчика-жвакуна й сказав:

      – Це означає, що в тебе буде довга подорож. Можливо, кілька довгих подорожей, бо маєш обійти кілька країн Озу, щоб знайти потрібні речі.

      – Я знаю це, пане. Але готовий на все, аби тільки врятувати мого бідного дядечка Нанкі.

      – А також мою бідну дружину Марголотту. Якщо врятуєш дядечка, то врятуєш і її також. Вони стоять тут, тож у чомусь вони нерозлучні. Цей рецепт поверне їх до життя. Зроби все можливе, Оджо. Доки ти шукатимеш інгредієнти, я розпочну свою шестирічну роботу над створенням нової порції Живильного Порошку. Тоді, якщо тобі, на жаль, не вдасться знайти якийсь компонент, я матиму запасний варіант. Але якщо тобі це вдасться, ти маєш повернутися сюди якомога швидше, і це врятує мене від каторжного перемішування обома ногами та обома руками.

      – Я готовий вирушати за інгредієнтами, пане.

      – І я піду з тобою, – оголосила Латочка.

      – Ні! Ти не маєш права залишати будинок, – вигукнув Чаклун. – Ти просто служниця і маєш займатися справами, що годяться для тебе.

      Латочка, що кружляла по кімнаті, враз зупинилася й подивилася на нього.

      – Що таке «служниця»? – запитала вона.

      – Та, що служить. Різновид прислуги, – пояснив Чаклун.

      – Дуже добре. Тоді я піду й служитиму тобі й твоїй дружині, допомагаючи Оджо. Ти знаєш, що знайти всі потрібні речі – не така вже проста справа.

      – Це правда, – відповідав Чаклун. – Оджо взяв на себе серйозне завдання.

      Латочка засміялася та підсумувала сказане у віршику:

      Нагороджений Оджо квитком:

      Взяти олію зі шкіри людини,

      Конюшину з незвичним листком.

      Чи знайдемо ми правильні стежини?

      І ще Вузі з його волоском.

      Книга каже – чарівне закляття

      Потребує води – не багаття!

      В темний колодязь піди –

      І останню там річ знайди.

      А

Скачать книгу