Скачать книгу

продам вам пустир, а може, знайдеться покупець, який відвалить більше грошиків. А ви, мої лапенята, можете піти подутися, якщо вам щось не подобається».

      – Ти забуваєш про одну річ, – м’яко нагадав Роланд.

      – Яку? – здивувалася Сюзанна.

      – Ця «Сомбра» – не звичайна законослухняна компанія. Сама подумай, чи законослухняна компанія найняла б когось на кшталт Балазара, щоб він переказував від неї повідомлення.

      – А ти маєш рацію, – погодився Едді. – У Тауера жижки трусилися від страху.

      – Все одно, – сказав Джейк, – це багато пояснює. Наприклад, ту табличку, яку я бачив на пустирі. Ця «Сомбра» також здобула право за свої сто тисяч «рекламувати майбутні проекти». Ти бачив той пункт, Едді?

      – Здається, так. Одразу під пунктом про те, що Тауер зобов’язується не допускати арешту майна чи інших ускладнень, тому що «Сомбра» має свій «заявлений інтерес», правда?

      – Так, – підтвердив Джейк. – На табличці, яку я бачив на пустирі, було написано… – Він замислився, потім підняв руки й подивився кудись поміж них, немовби читаючи лише йому одному видимий напис.

      БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МІЛЛЗ» І «СОМБРА-НЕРУХОМІСТЬ».

      МИ ЗМІНЮЄМО ОБЛИЧЧЯ МАНГЕТТЕНУ.

      А далі:

      НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ БУДЕ ЗВЕДЕНО

      ЕЛІТНІ БУДИНКИ «ЗАТОКА ЧЕРЕПАХИ».

      – То он навіщо їм ця земля, – сказав Едді. – Кондомініуми. Але…

      – Що таке кондомініум? – наморщивши лоба, спитала Сюзанна. – Якесь занадто новомодне слівце.

      – Це типу будинок, що перебуває у спільній власності мешканців, – розтлумачив Едді. – Думаю, тоді, коли ти жила в Нью-Йорку, такі теж були, тільки називалися по-іншому.

      – Авжеж, – з різкими нотками у голосі сказала Сюзанна. – Ми називали їх кооперативами. А якщо викаблучувалися, то могли й багатоквартирним будинком назвати.

      – Це не важливо, бо кондомініуми тут ні до чого, – втрутився Джейк. – Ніякого будинку вони й не збиралися зводити. То все лише для… чорт, як же це назвати?

      – Для прикриття? – підказав Роланд.

      – Саме так, прикриття! – просяяв Джейк. – Річ у троянді, а не в споруді! А вони не можуть накласти на неї лапу, поки не викуплять землі, на якій вона росте. Я в цьому впевнений.

      – Можливо, ти маєш рацію: будинок потрібен лише про людське око, – сказала Сюзанна. – Проте назва «Затока черепахи» теж не випадкова, ви так не думаєте? – Вона глянула на стрільця. – Роланде, та частина Мангеттену так і називається – Тертл-Бей15.

      Анітрохи не здивувавшись, він кивнув. Черепаха була одним з дванадцяти Вартових, і майже не лишалося сумнівів у тому, що охороняла вона дальній край Променя, вздовж якого вони тепер прямували.

      – Може, будівельникам з «Міллз» нічого не відомо про троянду, – сказав Джейк, – але я впевнений, що корпорація «Сомбра» дуже добре в цьому обізнана. – Він запустив руку в шерсть Юка, настільки густу на шиї, що пальці, занурившись у неї, зникли. – Гадаю, десь у Нью-Йорку, в якомусь бізнес-центрі, напевно, в істсайдському Тертл-Бей, є

Скачать книгу


<p>15</p>

Тертл-Бей (англ. Turtle Bay) – у перекладі «Затока черепахи».