LITMIR.BIZ

Скачать книгу

експертний висновок щодо справи, нам потрібно… – поліцмейстер, ніби шкільний учитель, підштовхував Якова до відповіді. Свідомість знову послужливо підсунула перед заплющені очі образ Мнішека.

      – Передусім потрібне тіло, – Яків на секунду замислився. – А для того, аби воно мене дочекалося в належному стані, його треба й зберігати належно.

      – Бачу, ви й справді кмітлива людина, пане Ровнєр, – ці слова однаковою мірою можна було сприйняти і за комплімент, і за майстерний кпин, тож Яків вирішив не докопуватися до істини, а продовжити.

      – Але якщо припустити, що вбивство сталося не взимку, коли за місце для зберігання трупів може правити будь-який сарай, то тут виникають ускладнення… І боюся, в такому разі міщанин Зелінський має всі шанси вийти сухим із води…

      – І для того, щоб такого не сталося…

      – …нам потрібна льодовня для зберігання тіл навіть улітку.

      – В точку! – поліцмейстер підхопився з крісла, у яке опустився за хвилину до цього. Яків був задоволений собою, адже досить легко розгадав чергову загадку.

      – Можете бути певні, все, що в цій справі залежатиме від мене, – я вирішу. – Поліцмейстер подав Якову руку, що можна було розцінити як прощання.

      Яків зрозумів, що кращої нагоди закинути слівце за Большакова в нього не буде.

      – Пане Мерлінський, хотів би запропонувати вам іще дещо. Упевнений, людина з вашим розумом мусить це оцінити.

      – Прошу, – поліцмейстер спрямував погляд на Якова. – Слухаю вас уважно.

      – З вашого дозволу я продовжу в тому самому ключі.

      – Будьте такі ласкаві.

      – Повернімося ще раз до справи міщанина Зелінського й на хвильку припустімо, що трапилось незворотнє.

      – Так-так, – очі поліцмейстера зацікавлено зблиснули.

      – Експерт не встиг вчасно прибути до Проскурова або ж, як-от зараз, у місті не знайшлося льодовні, а вбивство сталось у спеку…

      – Іншими словами, – перехопив ініціативу Мерлінський, – тіло не дочекалося кваліфікованого огляду.

      – Саме так. І коли експерт працював із тілом, нічого незвичного вже не виявив через вкрай погану його збереженість і був змушений підтвердити версію самогубства.

      – Так, – поліцмейстер відверто захопився.

      – Тож унаслідок певних обставин маємо вбивцю, котрий гуляє на волі, так?

      – Саме так, – погодився з Яковом Мерлінський.

      – Але навіть за таких несприятливих обставин ми могли б вивести міщанина Зелінського на чисту воду! – вдоволено видихнув Яків.

      – Цікаво, цікаво, – нетерпляче затарабанив пальцями по столі поліцмейстер.

      – Нам би вдалося це зробити, із певними зусиллями, звісно, навіть за рік після вбивства! – дотискав Яків.

      – Не тягніть, пане Ровнєр! Ви заінтригували мене над міру!

      – Фотографія! – Яків нарешті виклав свій козир.

      Якусь мить поліцмейстер вибудовував логічний ланцюжок:

      – Стривайте-стривайте, пане Ровнєр… Ви хочете сказати…

      – Що тіло можна

Скачать книгу