Доторк - Дэниел Киз

Скачать книгу

там є світло?

      Барні отупіло кивнув, і вони обоє пішли. Карен автоматично ввімкнула світло, поки Макнайт розкручував тонкий пластиковий шланг і запускав помпу, терпляче пояснюючи (дуже м’яко, як здавалося Барні):

      – Ця хімічна речовина змиє часточки з вашої шкіри, якщо вони ще не проникли надто глибоко. Ні, не торкайтеся! Ви можете втерти їх глибше. Просто поверніться, щоб я полив нею вам спину. Отак. А тепер обережно зітріть розчин. Добре. А тепер іще раз.

      Барні обмивав руки під теплим потоком, підставляв руки й ноги, і щоразу, як Бендікс водив біля нього трубкою й вона тріскотіла швидше, шкіра на шиї в Барні напружувалася й поколювала, наче по ній щось повзало. Зрештою, коли, здавалося, минуло вже багато часу, Бендіксова трубка втішилась і показала, що він більше не заражений.

      – Як ця фігня взагалі сюди потрапила? – запитав Барні.

      Бендікс знизав плечима, надто зайнятий, щоб відповісти, але Макнайт пояснив, що Праґер виніс радіоактивний пил зі свого маленького кабінету в дослідницькій лабораторії на взутті та одязі після аварії.

      – Але як? Господи, він же казав мені, що все відчистили. На радіо й телебаченні сказали, що загрози більше немає.

      – Слухайте, – нетерпляче повів Бендікс, – ми з містером Ґерсоном усе пояснимо, коли…

      – Був витік, – пояснив Макнайт, – через вентиляційний канал. Коли вони десь три тижні тому запустили вентиляцію, пил полетів Максові в кабінет. Він розніс його в кілька місць, зокрема у свою й вашу машини.

      Слова зависли в теплому повітрі, перед тим як розрослися своїм значенням. Карен здригнулася, і Барні, відчуваючи прохолоду в грудях, зрозумів чому. Макнайт обережно здер смужку з одного пластикового пакета й витягнув звідти лікарняне кімоно, щоб Барні одягнувся.

      – А тепер, місіс Старк, будь ласка… – звернувся до неї Макнайт досі теплим і вибачливим голосом.

      Карен була налякана, проте Барні не знав, як полегшити для неї цю ситуацію. Бендікс трубкою лічильника Ґайґера показав їй, щоб вона підійшла.

      – Сукню, – сказав він, указуючи на шкалу.

      – Але я щойно купила її, – видихнула Карен. – Така гарна! Як воно могло?..

      – Через ваші або його руки чи від іншого одягу в шафі.

      – Але я ще ж навіть не вішала її в шафу. Щойно витягла з коробки.

      Бендікс знизав плечима, але знову підійшов Макнайт.

      – Вибачте, місіс Старк. Мусимо це зробити. Знаю, як ви почуваєтеся, але це для вашої ж безпеки. Будь ласка.

      Карен піддалася його голосу, скинула сукню, а за нею й нічну сорочку. Барні збирався протестувати, але Макнайт, побачивши, як фонить її ліфчик, знову вибачився.

      – У нас немає жінки для цієї роботи. То був терміновий дзвінок.

      – У нас усі такі дзвінки термінові, – буркнув Бендікс.

      – Не звертайте на нього уваги. У нас уже майже тридцять шість годин роботи без перерви. З іншої роботи в Клівленді до будинку містера Праґера сьогодні, а тоді сюди. Зробімо так, містере Старк. Ви тримайте лічильник Ґайґера – доведеться

Скачать книгу