LITMIR.BIZ

Скачать книгу

розум. Врешті-решт тут усе ж таки була краса: безсоромна, суто плотська, оголена й доступна. І не треба було перемагати якісь настрої, порушувати якісь заборони, щоб зблизитися з будь-якою з цих дівчат… Одна з них, дуже мила брюнетка, одягнена в чорне з червоним і з червоною стрічкою на чолі, поводилася зовсім просто з Хігбі і вже танцювала з ним у глибині кімнати під джазовий мотив, який хтось безладно барабанив на піаніно.

      І Ретерер, на подив Клайда, уже сидів у позолоченому кріслі, а на колінах у нього напівлежала висока дівчина з дуже світлим волоссям і блакитними очима. Вона курила цигарку й притоптувала позолоченими туфельками в такт мотиву. Разюче, казкове видовище, – здавалося Клайдові! А перед Хегландом стояла, взявшись у боки і розставивши ноги, пухла, гарненька дівчина німецького чи скандінавського типу. І Клайд чув, як вона питала високим тонким голосом: «Будеш біля мене сьогодні?» Але на Хегланда, мабуть, не дуже впливали ці загравання: він спокійно похитав головою, і дівчина відійшла до Кінселла.

      Поки Клайд дивився й думав, гарненька білявка років двадцяти чотирьох – йому вона здалася молодшою – присунула стілець і сіла поруч нього.

      – Ви не танцюєте? – спитала вона.

      Клайд нервово похитав головою.

      – Хочете, навчу?

      – В мене однаково не вийде!

      – Та це ж зовсім неважко! Ходімо!

      Але Клайд рішуче відмовився, хоч її ласкавість була йому приємна.

      – Ну, може, вип’єте? – запропонувала вона тоді.

      – Обов’язково, – люб’язно погодився він.

      Дівчина подала знак негритянці, і за хвилину перед ними стояв столик, а на ньому пляшка віскі й содової. Побачивши це, Клайд мало не онімів з переляку. У нього в кишені всього сорок доларів, а він чув від інших, що тут кожен бокал коштує не менш як два долари. Подумати тільки, що він витрачає такі гроші! І частує таку жінку! А вдома в нього мати, сестра, братик, і їм ледве вистачає… І проте він замовляв і платив, відчуваючи, що це жахливе, надмірне марнотратство і що він влаштував просто якусь оргію… Та вже коли він тут, слід триматися до кінця.

      До того ж Клайд помітив, що дівчина і насправді гарненька. На ній була вечірня сукня з блакитного оксамиту, туфлі і панчохи того ж кольору, у вухах блакитні сережки. Відкриті плечі, шия та руки були повні й ніжні. Особливо бентежив Клайда глибокий виріз її сукні – він ледве насмілювався дивитися в той бік, і її нафарбовані щоки і губи – найпевніші прикмети продажної жінки. Проте вона не здавалася надто настирливою, навпаки, – трималася дуже просто і з цікавістю дивилася в його глибокі темні очі, сповнені тривоги.

      – Ви теж працюєте в «Грін-Девідсон»? – спитала вона.

      – Так, – відповів Клайд, всіляко намагаючись показати, що все це для нього не нове і що він уже не раз бував у таких місцях, в такій же обстановці. – А звідки ви знаєте?

      – Я знаю Оскара Хегланда. Він тут буває. Він ваш друг?

      – Так. Тобто ми разом працюємо в готелі.

      – Але ви раніше не бували тут?

      – Ні, – швидко відповів Клайд і тут же в думці спитав себе,

Скачать книгу