LITMIR.BIZ

Скачать книгу

target="_blank" rel="nofollow" href="#n6" type="note">6. Хтось неправильно обрав собі дружину. Іншим не пощастило із добрим покровителем, який міг би допомогти їм у житті. Та, напевно, головна причина невдачі полягає в нездатності влаштувати все так, аби люди самі хотіли щось для тебе зробити. Багато хто намагається примусити інших виконувати свої накази зі страху. Але, як мовиться в приказці, краплина меду збирає бджіл більше, ніж діжка жовчі. Підбадьорювання, повага та особистий приклад змусять людей зробити те, на що в іншому разі вони неспроможні.

      Дотепер я говорив лише про чоловіків. Але й жінкам варварів також є чого повчитися у своїх римських сусідів. Природно, що жінка має набагато менше чеснот, ніж чоловік. Їй важко прославитись у нових починаннях через те, що в житті вона має набагато менше можливостей. Жіночі досягнення зумовлені незмінними потребами ведення домашнього господарства. Тому хвалять хорошу жінку завжди просто й традиційно, а опис її кращих якостей не може бути складним або пишномовним. Коли жінки добре пораються з тими самими, щодень однаковими, небагатьма справами, достатньо просто похвалити все жіноцтво. Іноді, звичайно, трапляються випадки, коли жінка може заслуговувати на особисту похвалу, і серед них першою є моя мати. Своєю скромністю, сумлінністю, цнотливістю, послухом, розсудливістю, відданістю та мистецтвом прясти вона є подібною до всіх інших чудових жінок і не поступається їм доброчесністю та мудрістю. Вона була вірною своїм чоловікам і справедливою до дітей (я – її син від другого шлюбу, мого батька вже давно немає серед живих).

      Та сама війна з Порсеною, яка вже забезпечила нас двома прекрасними прикладами римського героїзму, надає і чудовий зразок жіночої доблесті. Чимало жінок, натхненних прикладом Муція, почали шукати суспільне визнання. У рамках мирної угоди, якою закінчилася війна між Римом і Порсеною, до Порсени відіслали групу римських заручників, юнаків і дівчат, як гарантію дотримання договору. Однією із заручниць виявилася молода жінка на ім’я Клелія. Разом із невеликою групою інших жінок-заручниць вона зуміла втекти з ворожого табору. Клелія втекла з полону на коні, а потім перепливла Тибр під градом ворожих дротиків. Жодна з жінок не постраждала, і Клелії вдалося повернути їх усіх до родин. Коли втечу було викрито, Порсена зажадав, аби замість усіх заручниць йому повернули одну лише Клелію. Рим на це погодився. Однак після того, як йому повернули Клелію, Порсена, вражений, як і у випадку з Муцієм, відвагою римлянки, дозволив їй відібрати із заручників, які ще залишались у нього, половину – він відпускав їх на свободу і дозволяв повернутися разом із Клелією до Рима. Відважна жінка на дівчат навіть не глянула, а вибрала тільки юнаків, тому що вони могли продовжувати війну. За виняткову вірність вдячні римляни удостоїли Клелію честі, якою вшановували тільки чоловіків: вони встановили її кінну статую на початку Священної дороги7.

      Хай ким ти був, чоловіком чи жінкою, якщо прагнеш вивищитися, мусиш, як казав Дельфійський оракул Скачать книгу