Скачать книгу

казав мені Ремарк, дивлячись у вікно в очікуванні повернення своєї Пуми.

      Цей чудовий чоловік зробився жалюгідним спостерігачем чужого кохання, таким собі Сірано з Беверлі-Гіллз.

      Студією поширювалися чутки, що Дітріх, довідавшись про те, що Стюарт у захопленні від героя коміксів Флеша Гордона, замовила для нього ляльку Флеша у людський зріст. Коли ті чутки досягли вух самої Дітріх, вона тільки посміхнулася і зовсім не розлютилася. У той час вона вже змінилася. Як і раніше, вона залишалася закінченою перфекціоністкою, тираном у професійних справах, але у «Дестрі», досягши прийнятного для неї самої рівня акторської майстерності та всього іншого, що вважала за свій обов’язок, вона дозволила собі розслабитися та отримати задоволення від участі у фільмі. Авжеж, прийти до цього їй допомогло те, що заздалегідь визначеною «касовою» зіркою фільму, на яку покладалися головні сподівання режисера, був Джиммі Стюарт. Якби картина провалилася в прокаті, всі прочуханки отримав би він, а Дітріх залишилася осторонь. Такого не було з часів «Блакитного янгола» та Яннінгса. І тепер вона розчинялася в процесі зйомок, насолоджувалася програванням уявного життя, знаючи, що «тягар зірки» лежить не на ній. Це позбавлення відповідальності призвело до того, що Дітріх зіграла свою роль неперевершено й легко.

      Їй дуже кортіло переконати режисера Джорджа Маршалла, щоб той дозволив їй самій, без дублерки, зіграти сцену бійки у салуні,– але Маршалл відмовив! Дублерок уже відібрали, сцену вони відрепетирували і були напоготові переконливо та майстерно зіграти несамовиту й галасливу бійку. Потім Дітріх та Уну Меркель, густо закривавлених фарбою та з розпатланим волоссям, показали б середнім та крупним планом – і все було б як завжди. Вона могла б домогтися згоди Пастернака і втілити свою ідею, але вірогідність того, що обидві учасниці понівечать одна одну, була надто високою: сценарно бійку було розроблено для каскадерів-професіоналів. Але перспектива нечуваної реклами – а як же ж, сама Марлен Дітріх битиметься у фільмі! – зрештою переважила побоювання студії за можливий стан актрис після цієї сцени. Наскільки мені відомо, Уна Меркель, інша учасниця цієї шаленої бійки, не отримала жодної можливості ухилитися від особистої участі в ній.

      Досі я ще ніколи не бачила такого скупчення журналістів на знімальному майданчику. «Лайф», «Лук», представники новинних служб численних видань, пов’язаних із світом кіно, безліч фоторепортерів. Навіть те, що Дітріх грає у вестерні, було сенсацією, а наразі вона ще роздмухувала полум’я своєю галасливою та різкою манерою гри – такою, що не визнає заборонених прийомів.

      За межами павільйону було розміщено пункт швидкої допомоги – про всяк випадок. Каскадери, у будь-яку мить готові замінити зірок, спостерігали за бійкою з-за бічної лінії. Уна Меркель і Дітріх зайняли місця, запрацювали камери, і мама прошепотіла:

      – Уно, не гай часу – штовхай мене, бий, дери мені волосся! Можеш бити мене навіть кулаками – бо я

Скачать книгу