Контрмарш - Мирослав Минк

Скачать книгу

частину цієї галактики з тої частини Всесвіту, де зараз перебував зореліт, не можна було спостерігати навіть за допомогою найпотужніших приладів. Але високий технічний рівень синкритянської цивілізації дозволив їм створити засоби міжпланетних перельотів, для яких майже не існувало меж у Всесвіті.

      Синкра мала досить довгу, цікаву історію розвитку. В результаті тривалої еволюції на планеті лишилася одна загальна мова, якою спілкувалося все населення. У перекладі з їхньої мови, назва рідної для них галактики відповідно до загального розуміння, могла тлумачитися, як “Охоронець”. Саме таким чином синкритяни бачили свою місію і місію інших розумних істот їхньої галактики у Всесвіті. Їх самосвідомість, знання та світогляд забезпечували місце нейтральної сторони у суперечностях протилежних сутностей Всесвіту, хоч би в якій формі ці процеси протікали. Але водночас в позиції такого невимушеного нейтралітету, вони виступали певною мірою й активною третьою стороною, яка, маючи певну силу, запобігала переростанню протистоянь у відверті конфлікти космічного масштабу і всіляко врівноважувала гострі ситуації. Найчастіше за все це досягалося шляхом надання суперечностям форми вимушеної гри з наперед визначеними правовими обмеженнями і передбачуваним результатом, що дозволяло створити атмосферу спокою та доброзичливості.

      Дана експедиція носила чисто дослідницький, розвідувальний характер. Під захистом і прикриттям збройного підрозділу синкритяни планували здійснити висадку на поверхню планети в тій частині Всесвіту, де їхні космічні кораблі ще не бували.

      Оскільки на Диспі вони визначили наявність розумної цивілізації, про яку в них майже не було даних, то виник задум визначити сфери взаємної зацікавленості, уникаючи на перших етапах експедиції безпосередніх контактів з диспитянами.

      Прибуття до нової для них планети через тривалий час перельоту діяло на команду збудливо. Це була мета синкритян, до здійснення якої вони готувалися довгі десятиріччя.

      До капітанського приміщення зайшло ще декілька членів команди.

      Старший дослідник Брок закінчив доповідь. Непомітно для інших він обтер зволожені від напруги долоні об гладеньку тканину комбінезону і розім'яв шию, щільно охоплену жорстким коміром.

      Брок гостро відчув під уважними поглядами команди кожен ґудзик і кожну застібку свого вбрання і немов побачив себе з боку в колі членів команди. Ті, що дивилися на нього, були у більшості ветеранами перельотів і на їхніх комбінезонах виблискували відзнаки за кожну вдалу експедицію.

      Та хоча він був молодший за багатьох і не мав того досвіду, його молодість і енергійність, обізнаність і сміливість дозволяли триматися в команді на рівних навіть з найстаршими.

      Напруження Брока швидко спало. Він відчув себе більш невимушено і, розслабивши тіло, озирнувся навколо.

      В цей момент позад основної групи присутніх безшумно розчинилися вхідні створки, і, виблискуючи уніформою, на капітанський місток чітким строєм

Скачать книгу