LITMIR.BIZ

Скачать книгу

і Спаситель кинув на Люцифера твердий, вольовий погляд.

      Сатана встав, заметушився по вітальні, розкурив сигару, знову сів.

      – Дякую за відвертість, Лицарю Світла і Любові!

      – Не варто, Лицарю Мороку і Жаху! – озвався Ісус.

      Стосунки між Спасителем і Люцифером були складними, але щирими. Протиріччя у поглядах то поєднували їх, то роз’єднували. Вони були супротивниками, що поважали один в одному силу та розум.

      – У Нижчому Раю складають анекдоти про твою грішну пристрасть до жінок, про твої чисельні спокуси та пригоди, Сатано! Вгамуйся нарешті! Не заводь себе, не тіш розбещену уяву сценами прелюбодійства з чистою дівою! Вона не для тебе! – чітко виголосив Ісус.

      В яскраво-зелених очах Диявола спалахнула шалена лють.

      – Мені байдуже до анекдотів і пліток Нижчих Янголів, не дарма Фобос називає їх тупаками! – Сатана перехилив келих вина. – Хтиві пригоди, спокуси, пристрасті! Давно минулося все це… Хіба сучасну жінку є необхідність спокушати? Та вона сама спокусить будь-кого! Ти знаєш, скільки разів я мусив втікати від розкутих наполегливих жінок останнім часом? Та для них не існує ніяких моральних перешкод! Їх не лякає навіть СНІД!

      Ісус невимушено розреготався.

      – Дивуєш ти Мене, Сатано! Ти втікаєш від жінок? Кумедне видовище! – крізь сміх зауважив Він.

      – Так, втікаю. Що смішного? Набридли мені ці емансиповані самозакохані жінки, пекельно набридли! Мені байдуже до багатих манірних шльондр з вищого кола, та й до дешевих повій теж. Я ж бачу жінку куди краще, ніж земний чоловік. Досить мені трохи зосередити на ній погляд і я бачу геть усе – силіконові груди і вуста, штучні нігті, накладні вії. Бачу, який великий ніс був у неї до пластичної операції, бачу, як у її шлунку перетравлюються шматки гамбургера, ну і звісно, які думки панують у її пустій голові!

      – А Я концентрую свою увагу лише на людських головах і душах, Сатано.

      – І тільки?

      – З обраними співпрацюю, хіба це таємниця для тебе?

      Тиша сповнила вітальню. Сатана підвівся, підкинув у комин дров. Спаситель поглянув у вікно – стемніло, настала пекельна ніч. Раптом колосальної потужності блискавка розколола небо, жахливим монстром прогуркотів грім і суцільна водяна стіна миттєво оточила замок. До шибок вікон поприбивало пекельний летучий непотріб: кажанів, птеродактилів, птахо-ящерів, птахо-зміїв, рибо-птахів і ще щось незрозуміле.

      Звірята міцно притиснулись жалюгідними тільцями до шибок вікон, їх огидні мордочки порозплющувало до мерзоти, та в гострих оченятах була цікавість: вони розглядали затишну вітальню, Ісуса, Сатану.

      – Дітлашки мої манюні, прилетіли до татуся? – розчулився Диявол і посміхнувся до огидної малечі.

      Ісус скривився, відвернувся від вікна.

      – Ніч буде тривати довго?

      – Запланована на дві години, дощ – на десять хвилин.

      Ісус поглянув на Люцифера співчутливо.

      – Ти таки навіжений, Сатано! Кричав, що одружишся з нею… А як ти уявляєш спільне

Скачать книгу