LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Кеті, відчуваючи, що її голосу не вистачає рішучості.

      – Кеті, я кохаю тебе. Я божеволію від тебе. Не відштовхуй мене.

      Уперше Кеті відчула запах алкоголю у його диханні і була зворушена тим, що йому довелося зміцнити хоробрість перед зустріччю з нею. Проте вона намагалася залишатися незворушною:

      – Мені не потрібна брудна інтрижка з одруженим чоловіком.

      – До того, як ти дізналася, що я одружений, ти не бачила нічого поганого у стосунках зі мною.

      Це були неприховані лестощі, проти яких Кеті не могла встояти.

      – Будь ласка, прошу тебе, не роби цього зі мною, Робе. Я не можу спокійно жити, знаючи, що руйную чиюсь сім’ю.

      – Ця сім’я зруйнувалася ще до зустрічі з тобою, люба. Я намагався пояснити це тобі.

      – Тоді розлучись, – із відчаєм промовила Кеті.

      Навіть у темряві Кеті розгледіла гірку усмішку, яка скривила його обличчя.

      – Уродженці Саусфілду не розлучаються. Вони вчаться жити кожне своїм життям. Так заведено нашими пращурами, – промовив він з жалем.

      Вони не звертали уваги на людей, які входили і виходили з бару, Роб не намагався говорити тихіше, а його руки ковзнули вниз по її спині і лягли на стегна, притискаючи її міцніше.

      – Усе це для тебе, Кеті. Я весь твій. Ти не можеш зруйнувати шлюб, якого вже давно не існує.

      Кеті більше не могла терпіти. Убогість ситуації змусила її почуватися брудною, вона спробувала відсторонитися від нього:

      – Йди геть! – вона намагалася вирватися. – Ти або брехун, або боягуз, або і те, й те, і…

      Руки Роба міцно стиснули її, коли вона спробувала з ним боротися.

      – Ненавиджу тебе! – майже кричала Кеті. – Відпусти мене!

      – Не чіпай її, – з темряви долинув голос із ледь помітним акцентом.

      Роб повернувся:

      – Хто ти, чорт забирай, такий? – запитав він, звертаючись до незнайомця у білій сорочці, який з’явився з темряви з-за будівлі. Тримаючи Кеті за руку, Роб з обуренням зиркнув на чоловіка, а тоді прошипів до Кеті: – Ти його знаєш?

      Голос Кеті хрипів від приниження і гніву:

      – Ні, не знаю. Відпусти мене нарешті! Я хочу піти!

      – Ти залишишся, – прохрипів Роб і, повернувши голову до незнайомця, вигукнув:

      – А ти забирайся геть! Доки я тобі не допоміг!

      – Можеш спробувати, якщо хочеш. Але спершу відпусти її, – голос з акцентом став жахливо ввічливим.

      Утративши терпіння від невблаганної впертості Кеті й на додачу розгніваний цим небажаним вторгненням, Роб спрямував усю свою лють на непроханого гостя. Він відпустив Кеті й одним плавним рухом направив свого величезного кулака прямісінько у щелепу незнайомця. Після секундної тиші пролунав хрускіт переламаної кістки і звук від падіння тіла на землю. Кеті розплющила блискучі від сліз очі й побачила Роба, що непритомний лежав біля її ніг.

      – Відчиніть дверцята, – наказав незнайомець тоном, який не припускав заперечень.

      Кеті автоматично відчинила дверцята «корвета». Чоловік безцеремонно

Скачать книгу