LITMIR.BIZ

Скачать книгу

руки.

      – Чудово! Ми всі до ваших послуг.

      – Почнімо з того, що мені потрібен план вагона «Стамбул – Кале» з короткою інформацією про пасажирів, які займають кілька купе. Також я хотів би побачити їхні паспорти та квитки.

      – Мішель вам їх принесе.

      Провідник вийшов із купе.

      – Які ще пасажири їдуть цим потягом? – запитав Пуаро.

      – У цьому вагоні я та доктор Константін – єдині пасажири. У потягу з Бухареста їде старший джентльмен, кульгавий. Провідник добре його знає. Далі йдуть звичайні вагони, але справи це не стосується, тому що минулого вечора їх замкнули після того, як подали вечерю. Перед вагоном «Стамбул – Кале» є лише вагон-ресторан.

      – Тоді схоже, – сказав повільно Пуаро, – що ми маємо шукати нашого вбивцю у вагоні «Стамбул-Кале». – Він повернувся до лікаря. – Гадаю, ви на це натякали?

      Грек кивнув.

      – О пів на першу ми в’їхали в замети. Відтоді ніхто не міг вийти з потяга.

      Мсьє Бук промовив урочисто:

      – Убивця серед нас… у цьому потягу…

      Розділ шостий

      Жінка?

      – Перш за все, – сказав Пуаро, – варто перекинутися кількома словами з молодим Макквіном. Можливо, він надасть нам цінну інформацію.

      – Звичайно, – погодився мсьє Бук.

      Він звернувся до chef de train:

      – Будь ласка, приведіть сюди Макквіна. – Chef de train вийшов із купе.

      Провідник повернувся з купкою паспортів і квитків, які подав мсьє Буку.

      – Дякую, Мішелю. Гадаю, буде краще, якщо ви повернетеся на свій пост. Ваші свідчення ми запишемо пізніше.

      – Добре, мсьє.

      Повернувшись, Мішель вийшов із купе.

      – Коли ми поговоримо з молодим Макквіном, – сказав Пуаро, – можливо, мсьє le docteur пройде зі мною до купе вбитого?

      – Звісно.

      – А опісля, коли ми закінчимо з…

      Але в цей момент chef de train повернувся в купе з Гектором Макквіном.

      Мсьє Бук піднявся.

      – Тут трохи тіснувато, – люб’язно зауважив він. – Сідайте на моє місце, мсьє Макквін. Тоді мсьє Пуаро сидітиме навпроти вас…

      Він повернувся до chef de train.

      – Звільніть вагон-ресторан від пасажирів, – сказав він. – Передамо його в розпорядження мсьє Пуаро. Опитуватимете пасажирів там, mon cher?

      – Так, там буде найзручніше, – погодився Пуаро.

      Макквін стояв і дивився то на одного, то на іншого, не зовсім розуміючи швидкий потік французької мови.

      – Qu’est ce qu’il y a? – почав він старанно. – Pourquoi?..[36]

      Енергійним жестом Пуаро вказав йому зайняти місце в кутку. Той сів і почав знову:

      – Pourquoi?.. – Потім передумав і перейшов на рідну мову: – Що відбувається у потягу? Щось сталося?

      Його погляд блукав від одного чоловіка до іншого.

      Пуаро кивнув.

      – Точно. Дещо трапилося. Приготуйтеся до удару. Ваш працедавець, мсьє Ретчетт, мертвий!

      Макквін присвиснув. Крім того, що його очі трохи ширше розплющилися, він не виказував жодних ознак

Скачать книгу