Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь

Скачать книгу

який мав прізвище Голдштейн-Анхальт-Цербст-Дорнбургский (!!!).

      Але чому-то взяли собі поганяло «Романів"і інтенсивно косившему під православного…

      І ось цей пам'ятник цареві в день річниці Великої Жовтневої революції націонал-більшовики з анархістами підірвали і кинули в річку.

      А між іншим це три з гаком тонни чистої бронзи!

      Річка в цьому місці неглибока. Максимум два метри.

      Але вся заросла із-за повільного перебігу водоростями і ряскою.

      Мужик-тракторист з погремухи «Копчений» прийшов до мене, як до підводному мисливцю з конкретною пропозицією: знайти «шматки імператора» на річковому дні.

      І, природно, здати потім в підгодованих (!) приймальний пункт кольорових металів.

      «Моржеві» передбачалося раздербаніть навпіл.

      Від мене вимагалося пограти в нирки – знайти і прикріпити сталевий трос до цих бронзовим чушках.

      А «Копчений», що мав таке поганяло за постійний випал на багатті обплетення з шматків крадених кабелів, мав своїм трактором витягнути корисна копалина на гора…

      – Як що, так відразу Косою! – згадав фразу з «Джентльменів удачі»!

      Мені треба було пірнати в крижану воду з маскою, трубкою і ластами, щоб знайти шматки бронзового ідола на дні. Гідрокостюма і акваланга у мене не було. Тоді ще дайвінг не був поширений.

      На вулиці мінус двадцять. У воді плюс нуль. Річка вже місцями взялася льодком.

      І треба було поспішати! У великій родині хайлом не клацай!

      Таких як ми шустриков в нашій ельне (злодійському районі) навалом. Півміста відсиділо, півміста охороняє чи буде чалиться…

      І я врубався в цю тему зі всією серйозністю, з усією відповідальністю…

      Ми розвели на березі багаття, з собою взяли кілька пляшок горілки… для моєї «реанімації»…

      Підірвали пару тротилових шашок, щоб скресла крига. Але від вибуху «імператор"з дна не сплив!

      Я випив склянку, попльовував на руки і у вовняному спортивному костюмі поліз на дно!

      Лазив, лазив, нишпорив, нишпорив… Мацав через водорості лижною палицею дно.

      Вилазив погрітися біля багаття «вогняною водою» і знову в забій…

      І мій спортивний азарт був винагороджений!

      Ми почали підйом цих шматків наверх. Потім погрузили в причіп і відвезли куди треба… А що було потім, я розповім пізніше!

      Строк позовної давності ще не минув! Але якщо б не «розчленований» бронзовий імператор, не бачити мені стартового капіталу як своїх вух! А так – виринув і реально піднявся! Від душі!

      А то б зараз останній хрін без солі доїдав! І імператора підняв!

      А «Копчений» тепер власник металургійного комбінату…

      Кому потрібні рейки? Підженемо!

      1997 рік

      Буйок з ріжками

      …«Гойдається на море буй…

      …До нього пливе якийсь …дядько…

      …Він довго плавав у буя…

      …Але не знайшов

Скачать книгу