LITMIR.BIZ

      Середина президентської каденції – 1996–1997 роки – стала для Леоніда Кучми періодом найвищого політичного розквіту. Він не лише зміг розв’язати ключові внутрішні проблеми, але й посилив позиції держави на міжнародній арені. Протягом цього періоду було підписано Великий договір про дружбу і співробітництво з Російською Федерацією, Хартію про стратегічне партнерство з НАТО, Україна стала однією із засновниць ГУАМ – міжнародної організації пострадянських держав, покликаної стати противагою впливу Росії в регіоні.

      На хвилі піднесення політичної активності в країні відбулися ще дві надважливі для країни події. У серпні 1996 року введено національну грошову одиницю – гривню, і навздогін, буквально за пару тижнів, Леонід Кучма зробив першу заявку про можливість участі в президентських виборах 1999 року. Показово, що глава держави заявив про готовність відстоювати свою посаду, не дочекавшись завершення першої половини своєї каденції. Однак у команді Кучми не обійшлося без втрат.

      Глава президентської адміністрації Дмитро Табачник, який вправно тримав у напруженні український політикум, був змушений піти з посади, віддалилися від Президента радники Дмитро Видрін, Віктор Небоженко, помер помічник Олександр Разумков. Утім командна гра ніколи не була сильною стороною другого Президента: Леонід Данилович прагнув вибудовувати систему стримувань і противаг, у якій міг відігравати роль єдиного арбітра.

      Дмитра Табачника на Банковій змінив Євген Кушнарьов. Він разом з однопартійцями з недавно створеної Народно-демократичної партії почав політичну війну проти Павла Лазаренка. НДП була цікавим конгломератом з прихильників націонал-демократичної ідеї, колишніх членів Демплатформи КПРС, чиновників і представників номенклатури. Політична сила, яка вперше в новітній українській історії претендувала на роль партії влади, так і не зуміла залучити Президента до своїх лав, однак спробувала стати для нього корисною. Кучма прийняв результативну передачу, звільнивши Лазаренка та замінивши його представником НДП, міністром Кабінету Міністрів Валерієм Пустовойтенком.