ТОП просматриваемых книг сайта:
Відьмак. Володарка озера. Анджей Сапковський
Читать онлайн.Название Відьмак. Володарка озера
Год выпуска 2014
isbn 978-617-12-3253-2,978-617-12-3250-1,978-617-12-3114-6
Автор произведения Анджей Сапковський
Серия Відьмак
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Що значить… – відізвався раптом Галахад дивно екзальтованим голосом. – Що значить спис зі скривавленим вістрям? Що значить і чому страждає Король із пробитим стеґном? Що значить панна в білому, яка несе Грааль, срібну тарілку?…[10]
– А ти все ж, – перервала вона його, – добре почуваєшся?
– Я тільки запитую.
– А я твого запитання не розумію. То якийсь умовний пароль? Сигнал, за яким розпізнають утаємничених? Поясни, будь ласка.
– Не зумію.
– Тоді навіщо ти питав?
– Бо це… – Він затнувся. – Ну, коротко кажучи… Один із наших не запитав, маючи оказію. Язик у роті в нього зав’яз чи, може, хлопець застидався… Не запитав, і через те була купа неприємностей. Тож ми тепер завжди питаємо. Про всяк випадок.
– У цьому світі є чародії? Ну, знаєш, ті, які практикують магію. Маги. Відаючі.
– Є Мерлін. І Моргана. Але Моргана зла.
– А Мерлін?
– Середньо.
– Знаєш, де його знайти?
– Аякже! У Камелоті. При дворі короля Артура. Я саме туди їду.
– Далеко?
– Звідси до Повіссу, до річки Гафрен, потім за течією Гафрену до Ґлевуму, над морем Сабріни, а звідти вже близько до рівнин Літнього Краю. Усього якихось десять днів їзди…
– Задалеко.
– Можна, – він зробив паузу, – трохи скоротити шлях, поїхавши крізь Кум Пукка. Але то заклята долина. Там страшно. Живуть там І Дінан Бах Тег, злостиві карлики…
– А ти що, меч носиш для краси?
– А що з мечем проти чарів поробиш?
– Поробиш, поробиш, не бійся. Я відьмачка. Чув колись? Ех, звісно, що не чув. А твоїх карликів я не боюся. Серед ґномів у мене чимало знайомих.
«Ну аякже», – подумав він.
– Володарко Озера?
– Мене звати Цірі. Не називай мене Володаркою Озера. То викликає в мене не найкращі асоціації. Так мене звали вони, у Країні… Як там ти назвав ту країну?
– Фаері. Або ж, як звуть її друїди, Аннун.[11] А сакси кажуть «Ельфланд».
– Ельфланд… – Вона накрила плечі отриманим від нього піктським картатим пледом. – Я там була, віриш? Увійшла до Вежі Ластівки й бац – уже була серед ельфів. І власне вони так мене називали. Володаркою Озера. Те мені навіть подобалося спочатку. Я тим пишалася. До тої миті, як зрозуміла, що в тій країні, у тій вежі й над тим озером, ніяка я не Володарка, а тільки в’язень.
– Чи це там ти, – не витримав він, – поплямувала сорочку кров’ю?
Вона довго мовчала.
– Ні, – сказала нарешті, а голос її, здалося, трохи затремтів. – Не там. А ти уважний. Що ж, від правди не втечеш, нема чого ховати голову в пісок… Так, Галахаде. Останнім часом я її плямувала досить часто. Кров’ю ворогів, яких я вбивала. І кров’ю близьких, яких намагалася рятувати… І які помирали на моїх руках… Чому ти так на мене дивишся?
– Не
Що значить спис зі скривавленим вістрям? Що значить і чому страждає Король із пробитим стеґном? Що значить панна в білому, яка несе Грааль, срібну тарілку?… – ці запитання належать легенді про так званого Короля-Рибалку, або Скаліченого Короля, володаря Замку Граалю. Постановка цих запитань пов’язана з можливістю отримати доступ до Граалю. Згідно з легендою про Персеваля, він, уперше опинившись у замку й на бенкеті Короля-Рибалки, так і не поставив запитання щодо суті того, що відбувалося в бенкетній залі, і не отримав можливості ані дістати Грааль, ані зцілити Скаліченого Короля. А під час того бенкету до зали заносили спис, на вістрі якого з’являються й стікають униз краплі крові; Скалічений Король увесь бенкет страждав від болю в пораненому стегні; під кінець бенкету до зали увійшла панна в білому, несучи Грааль. Спис у християнізованому варіанті легенди став списом Лонгіна, що ним було проколото Ісуса, який висів на хресті; у Грааль Йосип Аримафейський зібрав кров Христа; і тільки Скаліченого Короля так і не було позбавлено язичницьких рис.
Аннун (вал. Annwvn, буквально «бездонний») у валлійській міфології – потойбічний світ, де панує Араун, володар «гінчаків Аннуна», що женуться за загубленими душами.