Скачать книгу

мала знівечену великим бридким шрамом. Її було поранено. Але чи можна поранити фею?

      Вона помітила той погляд, примружила очі й зморщила носа.

      – Шрам, авжеж! – сказала зі своїм дивним акцентом. – Чому в тебе такий наляканий погляд? Аж така дивна справа для рицаря той шрам? Чи, може, він настільки бридкий?

      Він повільно обіруч зняв кольчужний каптур, відгорнув волосся.

      – То справа воістину для рицаря не дивна, – сказав, не без юнацьких гордощів демонструючи власний, ледь загоєний шрам, що тягнувся від скроні до щелепи. – А бридкі лише шрами на честі. Я – Галахад, син Ланселота дю Лак й Елайни, дочки короля Пеллеса, пана в Каер Беніку.[8] Рану цю завдав мені Бреун Безжальний, безчесний мучитель панянок, перш ніж повалив я його в чесному поєдинку. І насправді годен я прийняти з рук твоїх той меч, Володарко Озера…

      – Вибач?

      – Меч. Я готовий його прийняти.

      – Це мій меч. Я не дозволяю нікому його торкатися.

      – Але…

      – Але що?

      – Володарка Озера завжди… Вона ж завжди виринає з глибин і дарує меч.

      Деякий час вона мовчала.

      – Розумію, – сказала нарешті. – Що ж, скільки країн, стільки звичаїв. Прикро мені, Галахаде, чи як там тебе, але, схоже, натрапив ти не на ту Володарку, що треба. Я нічого не роздаю. І не дозволяю відбирати в себе. Це щоб усе було зрозуміло.

      – Але ж, – відважився він, – ви прибули з Фаері, Володарко, чи не так?

      – Я прибула, – сказала вона за мить, а її зелені очі, здавалося, вдивлялися в безодню простору й часу. – Я прибула з Рівії, з однойменного міста. З-над озера Лох Ескалотт. Припливла я човном. Був туман. Берегів я не бачила. Тільки чула іржання Кельпі… Моєї кобили, яка бігла слідом за мною.

      Вона розправила на камені мокру сорочку. А рицар знову зітхнув. Сорочка була випрана, але не дуже добре. Усе ще видно було на ній патьоки крові.

      – Принесла мене сюди річкова течія, – продовжила дівчина, чи не бачачи, що він помітив, чи вдаючи, що не бачить. – Річкова течія й чари єдинорога… Як зветься це озеро?

      – Не знаю, – зізнався він. – Тут стільки озер, у Гвинедді…

      – У Гвинедді?

      – Авжеж. Ото нагорі І Уїтва. Якщо мати її по ліву руку і їхати лісами, то за два дні доберешся до Дінас Дінллею, а далі – до Каер Даталю.[9] А річка… Найближча річка – це…

      – Неважливо, як зветься найближча річка. Ти маєш якусь їжу, Галахаде? Я просто помираю від голоду.

* * *

      – Чому ти так на мене дивишся? Боїшся, що я зникну? Що полечу в засвіти разом із твоїми сухарем та ковбасою з яловичини? Не бійся. У моєму власному світі я трохи погралася з призначенням, втручаючись у нього, тому певний час не слід мені там з’являтися. Якийсь час побуду у твоєму. У світі, де вночі можна не шукати на небі Дракона чи Сім Кіз. У якому зараз друга повня після Бельтану. Чому, питаю, ти так на мене дивишся?

      – Я не знав, що феї їдять.

      – Феї, чародійки й ельфійки. Усі їдять. П’ють. І всяке таке.

      – Перепрошую?

      – Неважливо.

      Чим уважніше він на неї

Скачать книгу


<p>8</p>

Галахад є одним із найвідоміших рицарів Круглого Столу, оскільки в пізніх легендах артурівського циклу він був тим, кого обрав Грааль, а відповідно саме він вилікував Короля-Рибалку з артурівських легенд. Згідно з традицією, по лінії батька він походить від лінії Давида та Йосипа Аримафейського (того само, що привіз Грааль із кров’ю Христа в Британію). Ланселот дю Лак (або Озерний) – найбільш величний рицар Круглого Столу, «перший меч Британії», той само рицар, який був причетний до загибелі королівства Артура (і в якого був роман із Гвіневрою – дружиною Артура). Пеллес, володар замку Корбенік, який в артурівському циклі інколи вважається Королем-Рибалкою, володарем Спустошених Земель; саме він обманом змушує Ланселота переспати зі своєю дочкою Елейною, бо, згідно з пророцтвами, від цього союзу повинен народитися великий герой, який знайде Грааль і зніме прокляття зі Спустошеної Землі.

<p>9</p>

Дінас Дінллей (або Дінас Дінллеф), згідно з четвертою гілкою «Мабіногіону», це місто, де зростав і виховувався валлійський герой Ллеу (інколи – Хлеу) Ллау Гиффес, родоначальник валлійців; Каер Даталь (по-іншому Каер Датіл) – фортеця в Арфоні, де мав двір Мат ап Матонві, один із великих магів «Мабіногіону». Обидва міста розташовані в Уельсі.