ТОП просматриваемых книг сайта:
Повернення. Тамара Альохіна
Читать онлайн.Название Повернення
Год выпуска 0
isbn
Автор произведения Тамара Альохіна
Жанр Драматургия
Издательство Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Ластман. А як там…
Віченцо (прислужливо). Вечеря?
Ластман. Так, так, вечеря?
Віченцо. Готова, ваша милосте!
Ластман (до учнів). Йдіть! Не забудьте ретельно вмитися і вчасно з'явитися до столу. (Всі виходять. Ластман розпрямляє малюнок на столі, кладе його в папку і інстинктивно витирає руки носовою хусткою.)
Слуга (заходить). Доктор Ніколас Пітерс – до Вашої милості.
Ластман. Клич, запрошуй!
Тюльп. Добрий вечір, Пітере.
Ластман. Хотілося б, щоб він справді був добрим.
Тюльп. Я приніс гарні новини: судячи з усього, епідемія сходить нанівець.
Ластман. Слава богу!
Тюльп. А що у вас трапилось?
Ластман. У нас своя чума завелась.
Тюльп. Не жартуйте так, Пітере. Дайте-но мені ваш пульс? (Хитає головою.) Мікстуру вживаєте регулярно?
Ластман (зітхає). Приймаю.
Тюльп. От і добре. Ну, тепер розповідайте?
Ластман. Мій новий учень – Рембрандт ван Рейн… (Пауза).
Тюльп. Син мірошника з Лейдена?
Ластман. Так, так, цей син мірошника виводить мене з себе. Уявіть, Ніколасе, на днях приводжу до студії бродягу, старого, з абсолютного соціального дна, пропоную відобразити його Сатиром, Рембрандт подає його таким собі мучеником. Сьогодні ставлю перед ними Рінске, прошу намалювати Сусанну. І ось. (Простягає пожмаканий аркуш доктору, але потім змінює, своє рішення.) Але спершу погляньте на малюнок Алларта.
Тюльп. Так. це захоплююче!
Ластман. А це шедевр Рембрандта.
Тюльп. Ну що ж…
Ластман. Огидно, грубо…
Тюльп (розглядає малюнок). Так, грубувато, але ж дуже схоже. Я можу це взяти собі?
Ластман. Буду радий!
Тюльп (розглядаючи обидва малюнки). Не забувайте, Пітере, Алларт виріс у шовках і оксамиті… Проте цей син мірошника, цей Рембрандт, дуже самобутній! Із нього буде толк!
Ластман (розводить руками). Так, не знаю, не знаю… Боюсь, мені доведеться з ним розпрощатися. Нехай повертається у свій Лейден!
На сцені сарай-майстерня у Лейдені. Рембрандт стоїть біля мольберта, на плечах у нього розірваний мішок. Поруч – Ян Лівенс.
Лівенс (читає Біблію). «Раптом постав перед ними Ангел Господній, і слава Божа осяяла їх; і злякалися страхом великим. І сказав їм Ангел: не бійтеся: я сповіщаю вам велику радість, яка буде для всіх людей: бо незабаром народиться вам у місті Давидовім Спаситель, який є Христос Господь».
Рембрандт. Я знаю, як передати це сяйво. Заграва вихоплює із пітьми Ангела. А ось ілюзію того, що він летить…
Лівенс. Мені здається, ілюзію польоту може створити вбрання. Пам'ятаєш, як навчав нас Ластман.
Рембрандт (владно). Ні, вбрання лише підсилює її. а ілюзію повинне викликати саме тіло ангела.
В сарай зненацька вривається Андріан.
Адріан. Рембрандт, мені терміново потрібне п’ять-шість мішків.
Рембрандт. Що? Звідки