LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Ранок був просто чудесний. Я швидко прийняла душ, почистила зуби. Відчуваю запах смажаної яєшні і звісно, свіжо звареного кофе. Одягла класичне, темно синє платя. Вано ніби із стрейчу, тому, лягає по моїй фігурці. КЛАС. Каблуки+ сумка+ кінський хвіст. Я готова. Виходжу за двері кімнати… -Ой!!!! -кажу я сама до себе. Повертаюсь у кімнату, на столі духи. Декілька натискань і я пахну як імператриця. Духи – D&G 3 L’IMPERATRICE. Це звісно не оригінал, але вони класнючі.

      – Доброго ранку! -дивлюсь я на тата. Він сидить за столом, їсть. Моя тарілка напроти.

      – І тобі привіт! Як спалось?

      – Добре, дякую. А тобі? – ну не могла я, щоб не з'язвити.

      – Дякую, що накрила, воно мене зігрівало цієї ночі. Ти ж знаєш, що я тебе люблю?? – не підіймаючи голови каже тато. Йому соромно, це добре.

      – Па, ти ж розумієш, що твої запої затяглись. Досить.

      – Це більше не повториться!!!.– блін, ми ніби обмінялись ролями, я доросла-яка вичитує свою дитину. А він маленький хлопчик що провинився і тепер ховає оченята, щоб його не наказали.

      – Мама учора телефонувала! – тихо-тихо каже тато.

      – Що їй потрібно? -якого хрена їй потрібно.

      – Хоче зустрітись!

      – А ти, що ти їй сказав????? – я в шоці.

      – Дав твій номер! -я відчуваю скільки болю у його словах. Він кохав її більше за життя. Хотів сім'ю, її, діток. А вона – незрозуміло, що вона хотіла. Все сука зруйнувала. Татові життя, мені. – Ти зустрінешся з нею???Мені важко це признати, але їй дійсно є що тобі розповісти!!! -продовжує він.

      – Ні. Нам не має про що говорити.

      Я швидко доїдаю, заливаю в себе кофе. Швидко виходжу до дверей. Повертаюсь…

      – Па, доречі… і я тебе люблю!!! – і образно показую маленьку відстань на вказному пальчику. Ніби моя любов маленька-маленька. І посмішка за секунду з'явилась на його лиці. Я знаю його, як свої п'ять пальців. Лице, воно так змінилось. Набрякло, має синій відтінок. Постаріло. Сумно.

      Виходжу на двір, Алекса немає. Ну, почикаю п'ять хвилин. Я оглядуюсь по сторонам, його машини немає.5,6,8,13 хвилин а я все чекаю. Робити нічого. Беру свого харлея і їду до школи. В голові знову бардак. Можливо щось трапилось? Підїхавши до школи достаю телефон, напишу смс йому. На екрані смс…

      Алекс

      -Персик..:-),я заберу тебе після школи, сьогодня мене не буде. Потрібно поговорити. І сходимо у кіно.

      Я

      -хм… персик?… Я подумаю.

      Алекс

      -Що значить ти подумаєш?????

      Я

      -Чому тебе небуде?

      Алекс

      -Сімейні справи

      Я

      -Ясно

      Алекс

      -Я потім поясню. О 15:30 чекай мене біля входа в школу. Я

      -В чергу ставай

      Алекс

      -Незрозумів

      Я

      -Подруги тягнуть по магазинам

      Алекс

      -Ну тоді о 19:00,у тебе дома, і Мія …це необговорюється. Я

      -Ок:-) :-) :-)

      День

Скачать книгу