Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник) - Отсутствует

Скачать книгу

моя думо, у тую хатину,

      Що слухає казки топіль.

      У хатці жила там дівчина кохана,

      А, може, живе – поклонись!

      І скажеш їй слово болюче, як рана,

      Що я вже не той, що колись.

      Що гасне мій погляд і тихне мій голос,

      І скиби зорали чоло,

      Що з волі й неволі посивів мій волос

      І терня у серце вросло.

      І шепнеш їй, думо, хай душу роздружить,

      А серцеві скаже: «Корись!»

      Хай дармо не б’ється, хай марно не тужить,

      Бо я вже не той, що колись.

      Мав я раз дівчиноньку

Вірш і музика Романа Купчинського

      Мав я раз дівчиноньку чепурненьку,

      Любу щебетушечку, рум’яненьку.

      Приспів:

      Гей, гей, га, уха-ха,

      Дівчино, рибчино молода!

      Посилав я старостів у неділю,

      Думав, погуляємо на весіллю.

      Приспів.

      Мали повернутися з рушниками,

      Але повернулися з гарбузами.

      Приспів.

      Всьому супротивився батько рідний,

      Бо вона багатая, а я бідний.

      Приспів.

      Думав я втопитися з тої злості,

      Та вода холодная, ломить кості.

      Приспів.

      Мій край

Вірш і музика Романа Купчинського

      Україна – край мій рідний

      Від Кавказу по Карпати,

      І веселий, і свобідний,

      І великий, і багатий.

      Де є в світі кращі ріки,

      Як Дністер, Дніпро-Славута?

      Хто покине їх навіки,

      Тому в серці вічна смута.

      Де є в світі кращі гори,

      Де таке повітря свіже?

      Де шумлять так гарно бори

      І хвилює спіле збіжжя?

      Де ясніше сонце світить,

      Де гарніше зорі сяють?

      Де ж солодше пахнуть квіти —

      Як у нашім любім краї?

      Най жиє Великий Комтур наш

Вірш і музика Романа Купчинського

      Най жиє Великий Комтур наш!

      Ми добра, добра йому бажаєм,

      І в піснях його все величаєм,

      Най жиє великий Комтур Наш!

      Накрила нічка

Вірш і музика Романа Купчинського

      Накрила нічка, тай тихесенька,

      Земленьку кругом.

      Лиш вітер мряки жене злегенька

      Над розіспаним лугом.

      І до любови накликає

      Чарівниченько-соловій.

      А місяць срібний розтягає

      Чарівну пряжу мрій.

      Там при окопах на долині

      Стоїть поручник молодий.

      Йому щохвилі вилітає

      Зітханнячко з грудей.

      «Спи, дівчино, спи, кохана,

      Злоті мрії-сни.

      І про мене, голубонько,

      Не забудь спімни».

      А там у Львові музики грають,

      Танець жваво йде.

      Дівочі очі як зорі, сяють,

      Любка всім вперед веде.

      І усміхається чарівно,

      І клонить голову на грудь.

      А сотник просить, сотник молить:

      «Кохана, не забудь».

      Сіріє

Скачать книгу