ТОП просматриваемых книг сайта:
Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш. Барбара Шер
Читать онлайн.Название Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш
Год выпуска 2003
isbn 978-617-12-2036-2, 9786171220379
Автор произведения Барбара Шер
Жанр Зарубежная прикладная и научно-популярная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
У нашому суспільстві дуже багато працьовитих, відповідальних людей, котрі дійсно знають, як досягти результату в певній справі, але ніколи не почувалися достатньо вільними, аби дослідити себе та з’ясувати, що б вони хотіли робити. Якщо ви один із них, перша частина книжки стане для вас одкровенням. Вона покаже, як і чому ви могли втратити зв’язок зі своїми мріями, та дасть можливість виконати прості й приємні вправи для того, щоб наново їх відкрити. Далі вона допоможе вам сформувати конкретну мету на основі того, що ви любите. А це, до речі, аж ніяк не можна вважати нереалістичним чи безвідповідальним. Насправді робити те, що вам найбільше до душі, – це ніби знайти нафту та приєднатися до могутнього джерела енергії, яке піднесе вас до вершин успіху.
З іншого боку, якщо ви взяли до рук цю книжку вже знаючи, чого хочете, і просто шукаєте чіткі інструкції щодо того, як цього досягти, у вас може виникнути спокуса взагалі пропустити першу частину. Проте я вам раджу все-таки знайти час і в будь-якому разі прочитати розділи, у яких ідеться про бажання. Ця частина книжки допоможе визначити ваші цілі якнайчіткіше – а отже, половину битви за їх досягнення вже буде виграно. І я обіцяю: це суттєво розширить ваші уявлення про те, чого можливо досягти впродовж одного людського життя.
Відомий психотерапевт Ролло Мей одного разу написав книжку під назвою «Любов і воля». Моя книжка – про любов і вміння, що є двома життєво важливими складниками справжнього успіху. У цьому випадку – вашого.
Частина І
Плекання людського генія
Розділ 1. Ким ви себе вважаєте?
Ким ви себе вважаєте?
Це дуже цікаве питання. Або ж воно могло б бути цікавим, якби люди, котрі ставили його вам у дитинстві чи юності, справді очікували на серйозну, вдумливу відповідь. На жаль, їм узагалі не були потрібні відповіді. У них вони вже були. Ось що вони, наприклад, говорили:
«За кого ти себе маєш? Сару Бернар? Зніми цю шаль негайно та вимий посуд!» Або:
«Хто ти, по-твоєму? Чарльз Дарвін? Прибери цю огидну черепаху з обіднього столу та йди робити математику». Або:
«Ти – космонавт? Науковець, як Марія Кюрі? Кінозірка? За кого ти взагалі себе маєш?»
Знайома ситуація, так? Більшість із нас колись чули це питання в дитинстві – зазвичай у певний вразливий момент, коли ми наважувалися на