ТОП просматриваемых книг сайта:
Загадковий нічний інцидент із собакою. Марк Геддон
Читать онлайн.Название Загадковий нічний інцидент із собакою
Год выпуска 2003
isbn 978-617-12-0789-9, 978-617-12-0515-4, 978-0-224-06378-4, 9786171207882
Автор произведения Марк Геддон
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Тож мені би довелося самому літати в космос або мати окреме приміщення на космічному кораблі, куди би ніхто не міг зайти.
А також на космічному кораблі немає жовтих і коричневих речей, і це теж добре.
Мені би довелося говорити з людьми із Центру Керування Польотами, але ми би це робили через радіоміст і телевізійний екран, тож я би міг їх вважати не реальними незнайомцями, а персонажами комп’ютерної гри.
А також я зовсім не сумуватиму за домівкою, оскільки мене оточуватимуть речі, які мені подобаються, як-то: механізми, комп’ютери та відкритий космос.
А ще я зміг би визирати в маленьке вікно на космічному кораблі та знати, що за тисячі й тисячі миль від мене нікого немає, як я інколи уявляю влітку вночі, коли виходжу та лягаю на моріжок, дивлюся на небо й складаю долоні по обидва боки голови, щоби не бачити паркан, димар і мотузку для білизни, і я уявляю, що перебуваю в космосі.
І тоді я бачитиму тільки зорі. А зорі – це такі місця, де мільярди років тому утворилися молекули, із яких складаються живі організми.
Наприклад, усе залізо в крові, яке запобігає анемії, утворилося в зірці.
Мені би дуже хотілося взяти з собою в космос Тобі, мені могли би це дозволити, бо тварин інколи беруть у космос для експериментів, тож я би міг вигадати гарний експеримент зі щуром, від якого би щур не постраждав, і я би переконав їх дозволити взяти з собою Тобі.
Але, якби не дозволили, я би все одно полетів, оскільки б тоді Здійснилася Моя Мрія.
89
Наступного дня в школі я розповів Шивон, що Батько наказав мені припинити будь-яке розслідування, а це означало, що моя книжка закінчилася. Я показав їй сторінки, які встиг написати, разом зі схемою Всесвіту, картою вулиці та таблицею простих чисел. А вона сказала, що то байдуже, що книжка й так дуже хороша, і що я маю пишатися тим, що взагалі написав книжку, навіть таку маленьку, і що існують дуже хороші, хоча й дуже короткі книжки, наприклад «Серце Темряви», яку написав Конрад.
Але я сказав, що це не справжня книжка, оскільки в ній немає справжньої кінцівки, оскільки я так і не дізнався, хто вбив Веллінгтона, і вбивця досі На Волі.
А вона пояснила, що це схоже на життя і що не всі вбивства вдається розкрити і не всіх убивць щастить впіймати. На кшталт Джека-різника.
Я сказав, що мені не подобається думка про те, що вбивця На Волі. Що мені не подобається розмірковувати про те, що той, хто вбив Веллінгтона, може жити десь неподалік і я можу його зустріти, коли вийду вночі на прогулянку. А це вірогідно, оскільки вбивство зазвичай скоює людина, яку знала жертва. І ще я додав:
– Батько