Скачать книгу

бильцем, щоб солдат не звалився на підлогу, вже котрий тиждень Микола марить. І у маренні його добивав лановий. Микола намагався дістати того прийомами рукопашного бою, але нічого не виходило. Лановий знову і знову гамселив носаками його тіло.

      Гарячкове вимотування переносило його, семикласника Миколку, до сільського знахаря Йосипа Лози, який то щось шептав над ним, то завзято втирав якісь мазі в його тіло так, що Микола притомнів… від болю в правім плечі. Потім знову гарячка провалювала його в минуле. Дід Йосип Лоза щось йому настирно пояснює по лініях його руки, шепче солдатові: «Будеш жити, будеш жити…» Лінії долоні плуталися в свідомості. Микола ніяк не може пригадати уроки хіромантії того старого знахаря Лози. Як йому, обплутаному тими лініями долонь, як дротами, ну як йому вибратися по тому павутинні дідовому: «Будеш жити…»? Приходив на якусь хвилю до тями, дивився у глибокі, наповнені жалем і милосердям, і сіонським зачаруванням очі молоденької медсестри-жидівки, і знову поринав у марево, вимішане з минулими реаліями.

      Вже двоюрідний брат, моряк-тихоокеанець, у відпустці захитується доМиколиної мами, колишньої монашки, вихованої в християнському смиренні. Моряк-відпускник нав’язує Миколі книжки по тібетській медицині, методики по медитації, конспекти по східній філософії, по релігії даосизму з його енергетикою темряви і, накінець, нав’язує розвідки з лекцій по теорії статевих стосунків. Весь той мотлох запанував, на кілька років запанував, усім простором Миколиної душі. Тепер у гарячці той світ розлюднення людини для Миколи розділився на схлипи позаприродного досягнення оргазму і на все, що поза цим бальправлячим задоволенням. До того ж у найгіршій половині хвороби, у маренні, хтось великий, чорний і потворний, насильно запихав Миколі в рот всі ті книжки, конспекти, розвідки, і тому не було кінця. Навпаки, чим більше він того ковтав, тим більше йому того духовного сурогату запихалося в рот, в глотку. Миколине тіло виростало у величезну гору, а дихання щось і хтось спирали, не вистачало духу. Світ марення увіходив в солдата рерихівськими камінними завалами з побаченої колись в журналі картини синьо-чорних барв геніального батька однієї з течій новітнього сатанізму. То вже в університеті Микола дізнається, з яких лож мракобісся – рерихіанство. А в гарячці напливало і напливало зачерпнуте із безголов’я морячка-відпускника. Зерно неправди засівало долину смерті і вже колосилося погибеллю. Опритомлення ж піднімалося спротивом поразці, чіплялося за полковника-хірурга, за медсестричку-жидівочку, за земляка. Боротьба за життя роздмухувала надію зупинити поразку.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через

Скачать книгу